Прочитайте вибрані з поезій Т. Шевченка речення. Розподіліть їх на два типи. а) 3 підрядними дії, міри й ступеня; б) з підрядними порівняльними. Запишіть. 1. Не так серце любить, щоб з ким поділиться. 2. Мені так любо, любо стало, неначе в Бога... . 3. Тяжко, тяжко мені стало, так, мов я читаю історію України. 4. Як небо блакитне нема йому краю, так душі почину і краю немає... 5. Послужи йому так щиро, як мені служила. 6. Грае кобзар, виспівує, аж лихо сміється. 7. Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у рат. 8. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'е 9.1 блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі то виринав, то потопав.
когда был последний день в школе выпало много снега и мы с пошли играть в снежки.но потом меня позвала домой мама и сказала что я завтра поеду к бабушки,я обрадовался и стал собирать сумки.я поехал с мамой на поезде.всю дорогу я смотрел в окно на красоту природы,все деревья были словно в серебре,даже были видны следы зайчика.но в скоре мне захотелось спать и я уснул когда я проснулся уже было утро и наш поезд уже прибывал на вокзал,нас встретил дедушка а бабушка пекла дома пиражки.когда мы приехали в деревню я увидел мишу из 4-го подъезда,катю из 1-го подъезда,колю из 3-го дома и всех остальных мы с мамой поели пирожки и мама мне рпзрешила пойти поиграть с на улице когда я пришёл мама мне дала сухую одежду а мокрую повесила на батарею,мы с мамой стали выполнять .когда мы сделали всё мы посмотрели телевизор и легли спать.я встал рано и стал читать сам придумаешь
у деяких словах на місці «о» перед постійно наголошеним «а» треба вимовляти та писати «а», наприклад, у слові багатство.
перевірити правопис ненаголошенного голосного можна за зміни слова, або добранням спільнокоренневого слова: прибережний - берег.
існує правило, згідно з яким префікс «пре» вживається замість слова «дуже». в слові «прибережний» префікс «при» позначає місцезнаходження, тому пишемо «прибережний».
у прикметниках зі значенням присвійности, утворених від назв істот, пишемо суфікси -«ин» або «їн», наприклад, голубиний.
ну, ти й орел! - сказав полковник, вішаючи на груди сержанту відзнаку.
орел шугає вниз і кігтями ловить здобич.
вона виплакала океан сліз, згадуючи ці прикрі події.
океан завжди притягував людей своєю непроникною таємничістю.
кожен народ, нація, мають свої звичаї, що сягають у глибину віків. звичаї відображають спосіб світосприйняття народу, те як народ бачить, мислить, відчуває навколишній світ. звичаї стають основою, з якої виникає українська усна народна творчість. вони мають для нас особливий чар старовини.
дивовижною радістю сповнюється моє серце, коли я згадую той особливий урочистий настрій, що панує в нашій сім'ї у святвечір. його ми стараємося провести в селі, у бабусі і дідуся. заздалегідь готуємося до свята: готуємо страви, прибираємо. на стіл під скатертину бабуся стелить духмяне сіно та кладе головку часнику - щоб усі були здорові. в кутку хати обов'язково стоїть дідух - невеличкий пшеничний снопик, прикрашений стрічкою, квітами та пучечками калини. а як цікаво, коли на різдво до хати завітає вертеп! пам'ятаю, як моя молодша сестричка минулого року злякалася переодягненого чорта!
здаєтья, що сміх, веселощі, жарти триватимуть увесь рік!
ще я дуже люблю у вербну неділю ставити гілочки верби. коли всі люди піднімають догори прикрашені букети, то здається, що довкола тебе постає справжній вербовий гай!
урочисто, піднесено і радісно буває біля церкви, коли ми усією родиною йдемо святити пасху напередодні великодня. люди в цей день якось особливо усміхнені і привітні. пасху йдуть святити навіть маленькі діти, які теж несуть у руках свої кошички. не забувають у цей день і про бідних та знедолених. із кожного кошика ві щось на сиротинець або будинок перестарілих. це теж давній український звичай.
ми не прикрашаємо нашу міську квартиру клечанням у свято трійці, але обов'язково сталимо на підлогу аїр. вранці прокидаєшся і одразу відчуваєш запах зелених свят!
чимало цікавих звичаїв є у моєї родини, і я завжди радо їх дотримуюся. я переконана: шануючи звичаї, ми приєжнуємося до якогось невидимого космічного пульсу, шануємо одвічні закони природи, прямуємо до могутньої сили, ім'я якій родина, україна, бог.