- це висловлювання (письмовники чи уснё) яке складаеться з кількох речень, об‘єдніних спульном змістом і розташованих у потрібній для розкриття теми послідовноті !

1. квіти, сріблені росою, дивляться на шлях (в.сосюра). 2. так шепоче серед ночі вітром збуджена трава (олександр олесь). 3. веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах ( а. малишко ). 4. сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають ( є. гуцало ). 5. коник, запряжений у візок, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух ( гр. тютюнник ). 6. його душа, полонена блиском чарівних картин, не могла від них відірватись ( і. франко ). 7. народжена для пісень, вона прорлакала все життя, проводжаючи дітей назавжди ( о. довженко). 8. раз добром нагріте серце вік не прохолоне ( т. шевченко).

    батьківщини — це найвище щастя для справжніх патріотів. тому кожен юнак повинен пройти військову підготовку, щоб вміти будь-якої хвилини захистити вітчизну, аби вона знову не перетворилася на зневажену рабиню. не потрібно відмовлятися від служби в армії, бо це не тільки підготовка справжніх бійців, а й чудова життєва підготовка. особливо важлива служба на кордоні. це означає, що за прикордонниками простяглася уся країна, яку потрібно оберігати. нехай мирно плюскотить ріка, нехай тиша буде така, що навіть чутно, як повзуть мурахи по землі, нехай не здригається листя на кущах — все одно потрібно бути напоготові.

я вірю, що прийде час, коли усі люди стануть братами, і тоді відпаде необхідність повсякчасно бути насторожі, відчуваючи небезпек}'. дуже хочеться, щоб нарешті усі люди планети земля зрозуміли, що основне — це мир у всьому світі, це вселюдська любов. а ще — безмежна любов до рідної землі, яка ніколи не зрадить тебе, навіть якщо тобі раптом доведеться її покинути. тому треба зробити так, щоб і вона ніколи не могла назвати тебе зрадником, а тільки захисником, щирим, міцним, справжнім патріотом. щоб вона пишалася тобою, як пишалася багатьма нашими предками, сміливими ї безкорисливими.