ВІДПОВІДАТИ ТІЛЬКИ ТАК АБО НІ
4. У реченні :У дерев’яній клітці стояв скелет, прикритий
темно-сірою просмоленою шкірою. – відокремлене
означення виражене прикметниковим зворотом.
5. У реченні :Напоєний запахом землі, старого листя,
грибів та ожини, ти ростеш, підносишся над лісом і бачиш
світ далеко-далеко поза городами.- означення
відокремлюється, тому що означуване слово ти є особовим
займенником.
6. У реченні : Ближче до старезного лісу, чорного, густого,
ставало сумно. - означення буде відокремлюватися за
бажанням автора.

Водному містечку жив склад і наголос вони були найкращими друзями. допоки одного дня вони не посварилися склад сказав я важливий у слові без мене його ніхто не перенесе ,а без наголосу можна обійтися.наголос суперечив йому і сказав, що без нього його ніхто правильно не вимовить , а без складу можна вимовити. і тум почалася сварка. допоки склад пішов і в нього почали питати перенести то ми перенесли слово , а як його правильно вимовити він не знав цього. і тоді зрозумів , що вони двох особливо важливі для слова. підписуйся на мій ютуб канал kosmo nastya

1. анафора (грец. — виділення) — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур (вікіпедія). напр.: світе тихий, краю милий, моя україно, за що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш? (тарас шевченко, "розрита могила") анафора - словосполучення "за що", яке повторюється на початку рядків.   було колись — в україні ревіли гармати; було колись — запорожці вміли пановати. (тарас шевченко, "іван підкова") анафора - словосполучення "було колись", яке повторюється на початку рядків. повніша інформація - в інтернеті. 2. епіфора (грец. epiphor; — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі (вікіпедія). напр.: «ітеся! » — «не вернуться! — заграло, сказало синє море. — не вернуться, навіки пропали! » (тарас шевченко, "до основ'яненка") епіфора - повторення вкінці рядків словосполучення "не вернуться". її душили, а вона живе! її палили, а вона живе! ("україна") епіфора - повторення вкінці рядків словосполучення "а вона живе". повніша інформація - в інтернеті. а дальше - те, що не знайдете в і-неті.