Уявіть, що друг чи подруга зацікавилися справою, яку ви полюбляєте виконувати (вишивка, моделювання, заповнення блогу тощо). Складіть невелике висловлення (4-5речень) про виконання цієї справи. Використайте щонайменше один діеприслівник доконаного виду й один- недоконаного виду​

1. вклонімося жінці, її материнській величності, її беззахисності і силі, яку не здолати. (л.забашта.)

2. все залежить від людських зіниць: в широких відіб'ється вся епоха, у звужених — збіговисько дрібниць.(л.костенко.)

3. відгодована злість, і хитрість, і закута в броню брехня атакують добро і щирість серед ночі й білого дня. (в.симоненко.)

4. я бачила, як гинуло найкраще, як родичі мої гнили по тюрмах і як високе низько упадало. (леся українка.)

5. народ ніяк не стане няньчитись з таким, який йому чужий. (п.тичина.)

6. простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова. (і.франко.)

7. в просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. (м.коцюбинський.)

8. на зоряному тлі побачив давид її, зінчине, змучене й зраділе обличчя. (а.головко.)

ответ:

є на світі великі кораблі і маленькі кораблики. великі кораблі добре знайомі з морем і розуміють його закони. а маленькі кораблики знають далеко не все, що пов'язано з морем. і іноді допускають помилки. казка про кораблик-це казка, яка навчить головному: треба завжди думати про свою безпеку. потрібно вміти міркувати про те, що є зараз і що може бути потім

жив-був маленький кораблик. він був красивим і сміливим. не було дня, щоб кораблик не плавав. за ним часто спостерігала бірюзова хвиля. а він спостерігав за нею.

хвиля приходила щоранку. іноді вона була спокійна, а іноді бешкетувала: піднімалася високо-високо, а потім з шумом кидалася на розпечений піщаний берег. незабаром хвиля йшла і поверталася знову.

коли дивацтва бірюзової хвилі закінчувалися, кораблик спокійно плавав.

одного разу з маленьким корабликом вирішив пограти безтурботний вітер. у той день вітру було нудно, він ніяк не міг знайти того, хто потішить його. вітер весело підганяв кораблик, і той все далі і далі відпливав від берега. кораблик весело сміявся.

але незабаром вітрі набридло грати з маленьким корабликом, і він вирішив розбудити сіру хмаринку. хмаринка не була готова до гри. вона виглядала злою і насупленою. і все навколо раптом стало темним і похмурим.

маленькому кораблику стало страшно. навіщо він так далеко відплив від берега? і в якій стороні його будинок?

затужив маленький кораблик. хто йому у відкритому морі? кругом вода і нічого більше. навіть чайки кудись зникли.

але або йому це здалося? його підхопила якась потужна хвиля і направила в бік берега. і тут кораблик впізнав її. це була та сама бірюзова хвиля, яку він знав з самого дитинства. вона направляла його до дому.

— ура! – закричав маленький кораблик.

він відразу відчув себе впевненіше.

— повний вперед! – командував кораблик сам собі.

коли він прибув до рідного берега, хвиля сказала йому:

— з чужими і незнайомими ходити у відкрите море небезпечно!

добре, що все закінчилося добре!

у житті будь обережний, дружок!

добраніч!