Глазова вправа 484 письмовий твір оповідання за поданим сюжетом устим кармелюк

Начебто в тутешньому великоліському бору з'явився ведмідь. зла він людям не чинив, але й нікого не допускав у свої володіння — боявся, щоб селяни не дерли диких бджіл, бо й самому хотілось бортнього меду. одного разу, пересиливши страх, до лісу вимандрував сільський свинопас. забравшись на галявину, зарослу дорідними суницями, заповзявся збирати смаковиті ягоди. аж тут зачувся шурхіт сухостою, — підняв голову й сторопів: прямісінько на нього чалапав волохатий володар нетрів. нараз свинопас сикнувся утікати, але було пізно — клишоногий стояв поруч, простягуючи дебеле лапище. глянув чоловік на нього й відсахнувся — в опухлій і закривавленій долоні стирчала розкарякувата скабка. зрозумівши, в чому річ, свинопас витяг деревину, і ведмідь пішов геть. як козубок наповнився , біля нього знову з'явився клишоногий, тримаючи в лапах стиглий щільник меду. так ведмідь віддячив чоловікові за його

Багато в україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. у ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. мій дідусь живе разом з нами. він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. і в школі на уроках народознавства та історії вчителі розпові нам про славетне минуле нашого рідного краю. колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. у ньому є багато проспектів з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку. з мамою у вихідні дні ми прогулюємося його чепурними вулицями. мені приємно бродити в тіні дерев вулицями і дивитися на все, що відбувається навколо, бо я своє місто дуже люблю.