Прочитайте речення. Знайдіть відокремлені члени речення, визначте їх вид, поясніть розділові знаки.
По вінця сповнені краси, шумлять смерекові ліси. (О. Олесь) Він, Максим, добре знав, як згубно опускати руки в скрутну хвилину. (Я. Рибак) Незважаючи на небезпеку, мисливці подались у ліс. (Є. Гуцало) А я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю. (Леся Українка) Від дерева до дерева, якраз посередині, поселилася пташка. (В. Голобородько) Сонце, яскраве і тепле, зігрівало весняний степ. (О. Копиленко) Із вирію летять, курличучи, ключі. (М. Зеров) Під нами прокидався туман, а над нами падало листя — золоті сльози осені. (М. Старицький) 2 Випишіть із попереднього завдання: 1 група: речення з відокремленими означеннями і прикладками; 2 група: речення з відокремленими обставинами; 3 група: речення з відокремленими додатками; 4 група: речення з уточнюючими членами. 2. Напишіть твір-мініатюру за поданою темою, використовуючи словосполучення як відокремлені члени речення.(на вибір тему

відповідь:

вам не здається, що з мовленням та екологією у нас одні й ті   самі проблеми? обидва поняття потребують очистки від того, бруду, що накопичувався багатьма роками.

не знаю, як вам, але мені видається досить дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками залишається поза увагою суспільства у нашій країні. це правильна мова.  

ось дивіться. у бернарда шоу, в його п`єсі «пігмаліон», головна героїня еліза дулітл жила за часів королеви вікторії і отримала, як усі діти з бідних родин ії, в найкращому разі, початкову освіту, тобто, вміла читати та рахувати гроші. вона виросла у передмісті лондона, де всі люди говорили на своєрідній мові – кокні, яку часто взагалі не могли зрозуміти жителі інших районів цього велетенського міста. і для людей з привілейованих верств суспільства ця мова здавалася нестерпно огидною, неприпустимою, грубою, викликала подив та глузування.  

пояснення:

відповідь:

матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський автомобіль.

щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя.

отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.