Визначити вид речення, скласти схему. Якщо це підрядне речення, то поставити та надписати питання.
1. Слово - не горобець, випустиш - не спіймаєш.
2. Добре роби - добре й буде.
3. Зобов'язався словом - закріпи ділом.
4. Працюй ударно, житимеш гарно.
5. Не кидай іскри в попіл: і сама згорить, і село спалить.
6. На годину спізнився, за рік не доженеш.
7. Хлопець рушив в далеку путь: він почув про партизанів.
8. Була відлига: з стріх капало; з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води; горобці весело цвірінькали.
9. У хаті було тихо: лиш солома тріщала в грубці та цвіркун цвірінькав під полом.
10. А почнуть кущі бур'яном заростати - знов сама в роботі, знов мозолі на руках.
11. І вітрові в полі гуляти не сила: згорнув свої вільні широкії крила.
12. Ще раз постукали у вікно - в господі нічого й не зворухнувсь.​

Питальні та відносні займенники хто, що у відмінкових формах мають різні основи; форм множини вони не мають.

Питальний та відносний займенник чий у давальному і місцевому відмінках однини має паралельні форми (чийому і чиєму; на чиєму і на чиїм).

Питальний та відносний займенник скільки, як і кількісні числівники, не має граматичного числа.

Питальні та відносні займенники який і котрий відмінюються, як прикметник твердої групи: якого, котрого; якому, котрому; яким, котрим; на якому, на котрому.

Объяснение:

Зазнавши пора з к и в національно-визвольних змаганнях 1917—1921 рр., Україна знову втратила державність. Таке становище змінило, але не перервало український культурний процес, особливий сплеск якого стався під час "українізації" на теренах під радянської України. Національне відродження цього часу охопило різні аспекти життя українства, яскраво позначившись на освіті, науці, літературі, мистецтві.

Прагнучи збудувати нове, комуністичне суспільство, більшовики за будь-яку ціну хотіли взяти під контроль культуру. Необхідною передумовою залучення широких народних мас до неї була ліквідація неписьменності. За переписом 1920 р., в Україні нараховувалося 48 % неписьменних віком від 9 до 49 років. Тому в травні 1921 р. Раднарком УСРР видав постанову про ліквідацію неписьменності. Для координації цієї роботи було створено республіканську та місцеві комісії. Як наслідок, до 1939 р. загальний показник письменності населення віком понад 9 років зріс до 85,3 %.

Важливим завданням т.зв. культурного будівництва було також формування системи освіти. У 1920-х роках в Україні діяла загальноосвітня трудова школа 2 ступенів: І —1—4 кл. (учні від 8 до 11 років) і II — 5—7 кл. (12—15 років).