Описаши, що ти будеш робити під незвичайним дощем із жаб

Здрастуй! будь ласка, підкажи, де тут розташована шкільна столова? - залюбки підкажу. вона на першому поверсі, у кінці коридору. мені теж в той бік, тому можу тебе провести. - о, дуже дякую! просто я перший день у школі. - ти новенька? - так, буду навчатися у 8-а класі. мене звуть іра якименко. а тебе? - а мене ігор мостовий. ти майже моя колежанка, я з 8-а! а де ти навчалася раніше? - о, я вчилася у школі №3, але ми переїхали у нову квартиру. оце і є столова? - так. раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. вони тут дуже смачні! - дякую! ще побачимося у класі! - звичайно, побачимось! до зустрічі!

Цілком нормально бути хоча б трошки незадоволеним своєю країною. зрештою, країна існує в принципі для того, щоб забезпечувати свого громадянина всім необхідним, робити його щасливим і таким, що цією країною по-справжньому пишається. на жаль, сьогодні цього про україну сказати ніяк не можна. наша батьківщина сьогодні стала зовсім не такою, якою би я хотів її бачити. в ній існує багато дуже різних людей, які дотримуються відмінних ідеологій, що призводить до великої кількості найрізноманітніших конфліктів. аналіз тієї україни, яка є сьогодні, необхідний для розуміння того, що потрібно зробити, щоб вона перетворилася в ту країну, в якій дійсно хотілося б жити.по-перше, в нашій україні слід більш терпимо ставитися один до одного. регулярно ми стаємо свідками того, як українці принижують один одного, знущаються один над іншим, відмовляються один одного розуміти. така злостивість і дратівливість по відношенню до своїх співвітчизників просто неприпустима. вкрай важливо залишатися адекватною і розумною людиною, яка розуміє, що до свого співвітчизника потрібно ставитися так само, як і до брата, тобто бажати добра без будь-яких винятків. потрібно розуміти, що ми всі дуже різні, у нас різні політичні погляди, різна мотивація щодо того чи іншого.