Твір на тему. ким я бачу себе у майбутньрому? (художником)

Херсон — промисловий та культурний центр херсонської області, одне із найзеленіших міст на півдні україни. херсон заснований у 1778 році князем потьомкіним на місці укріплення, зруйнованого турками. херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста херсонеса таврійського. указ про заснування херсона підписаний катериною i i 18 червня 1778 року. херсонщина — край козацької вольниці. колишню запорозьку славу примножували козаки та їх отамани: сидір білий, захарій чепіга, антон головатий, зусиллями яких було створене чорноморське козацьке військо. у херсоні починалося будівництво чорноморського флоту. з херсоном були тісно пов’язані долі багатьох історичних осіб росії й україни 18 ст. одним з ініціаторів заснування міста став князь г. о. потьомкін-таврійський, а керівником будівництва фортеці — ганні — двоюрідний дід о. с. пушкіна. адмірал ф. ф. ушаков не тільки брав участь у створенні бойових кораблів, але й готував їх екіпажі до дій проти турецького флоту. у 1787 році командуючим військами при херсоні був призначений видатний полководець о. в. суворов. він першим відзначив патріотизм херсонців, готовність захищати місто у важку воєнну годину (за ю. барабашовим).

Патріот, незалежно від того, в який час він живе, у воєнний або мирний, це людина, яка не просто любить батьківщину, вітчизну в думках, а той, хто намагається робити все можливе, щоб країна процвітала, щоб у країни і її жителів було майбутнє. патріот-це той, хто не шкодує сил, а часом і життя, щоб країна була незалежною. це той, хто завжди готовий стати на захист кордонів країни, якщо це буде потрібно. патріот – це той, хто цікавиться історією країни, в якій він живе, знає традиції, культуру, рідну мову. це люди, хто знає своє коріння, хто шанує пам’ять тих, хто віддав своє життя за наше щастя. ось ця людина дійсно гідна називатися патріотом. так, ми не обираємо батьківщину, але вже з самого дитинства ми до неї прикипаем душею і тілом, ми любимо місто, в якому почалася наше життя, нас тягне додому, на рідну землю, на малу батьківщину, а все тому, що ми любимо свою вітчизну.про свій патріотизм не обов’язково кричати на весь світ, мало того, справжні патріоти цього і не роблять, вони мовчки, не розмовами, а справами, показують свій патріотизм. що сьогодні можемо зробити ми, будучи школярами, для своєї країни? можна почати з малого, наприклад, активно приймати участь в організованих суботниках, ми можемо не смітити по під’їздах і на вулицях. ми можемо наводити лад у своїх дворах, парках і скверах, стежити за пам’ятками історії, за братськими і солдатськими могилами, ми можемо стати добрішими, підтримувати один одного і йти до спільної великої мрії – мрії зробити нашу батьківщину ще більш світлою, красивіше, багатше. ось тоді і про нас скажуть: «це патріоти своєї країни»