Ть зкласти твір про весну з 1 реч. зі звертанням, з 1 реч. зі вставними словами, з 1 реч зі однорідними членами речення, з одним реч. зі прямою мовою , з одним реченням складним, та ще 4 реч любих 30 ів

у кожної людини воно різне. на мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

щастя — це відкривати незвідане. першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. а якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! чехословацькі мандрівники зігмунд і ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей африки, америки, азії, європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

щастя — це відчувати красу рідної природи, як т. г. шевченко, п. г. тичина, і. с. нечуй-левицький, в. м. мабуть, велике щастя випало м. коцюбинському, коли він, мандруючи прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "тіні забутих предків".

бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. я часто запитую себе: чи була леся українка щасливою? адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.

а пейзажі у ранніх поезіях павла тичини і "мисливські усмішки" о. вишні!

глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. тому мені дуже подобаються з українських письменників м. чабанівський, а. малишко, д. панличко. їхні герої — великі правдолюби. але для щастя людніш цього замало. п. а. грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

дивіться також

на мій погляд, щастя кожної людини — знайти себе в труді.

і тут на думку рядки з вірша т. шевченка "минають дні, минають ночі"

не дай спати ходячому,

серцем замирати

і гнилою колодою

по світу валятись.

а дай жити, серцем жити

і людей

як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. пост закликає любити труд.

людина в труді стає кращою, світлішою. тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.

отже, головне щастя — це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.

я встигла зробити ще зовсім мало. адже я тільки закінчую школу. житгя попереду. мене захоплює фізика. вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. і якщо вступлю до педінституту — буду найщасливішою людиною в світі. людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.

Хто з нас не пам*ятає свій перший день у школі. перший дзвоник, святкова лінійка і знайомство з першою вчителькою-мариною володимирівною.  саме перший раз переступивши поріг першого класу я відчула тепло, яке віяло з її душі. на кожному уроці вона вчила нас, маленьких діточок, як стати людиною з великої літери. марина володимирівна була лагідна і привітна.вона завжди нам у всьому. мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька знову розповідала щось цікаве й захоплююче.    зараз я навчаюся в п'ятому класі в «дорослій» школі. тут усе по-іншому, але я продовжую приходити після уроків до марини володимирівни й розповідати про свої успіхи. і скільки б років не минуло, я пам'ятатиму її уроки добра й щирості, сподіваюся, що її віру в мене, у мої здібності.