Вона цвіте в травневі дні між великим листом. виснуть квіточки дрібні запашним намистом. люди отгадайте загадку​

Мабуть, тільки за столом і м. б. побачити всю сім'ю. селянські сім'ї були великими - їх середня чисельність в с. xix століття перевищувала 8 осіб (в усть-сисольск повіті): по-перше, сім'ї були багатодітними; по-друге, дорослі сини після одруження продовжували жити з батьками (причина не стільки в небажанні дробити господарство, скільки в урядовому заборону розділів). піща готувалася з ранку і на цілий день. вживали її наступним чином: в 7-8 годин ранку - сніданок, що складається з капусти, коржів, куліша або локшин з салом. у пісний день сало замінювалося маслом, службовцям приправою до огірків, капусти, картоплі, або молоком з конопляного насіння, яким приправляли яєчну кутю, відварений ячмінь, м'яте пшоно, або конопляним насінням з гречаними коржиками. за обід сідали з 11 години і пізніше, якщо затримає молотьба або інша робота. на вечерю задовольнялися залишками від обіду, або юшкою (юшкою) за народними повір'ями вмиватися можна було тільки вранці. тільки по суботах ввечері і напередодні великих свят, дівиці мили голову і шию і волею-неволею омивали і обличчя взимку в хатах стояла пил від багаття та інших відходів прядіння. взимку всі страждали від холоду. дрова про запас, як зараз, не заготовляли. зазвичай віз хмизу з лісу, спалять його, потім їдуть за наступним возом. грілися на грубах і на лежанках. подвійних рам ні в кого не було, так що віконця покривалися товстим шаром льоду. всі ці незручності були для селян звичної повсякденністю, про зміну якої і думки не виникало. на чолі селянської родини стояв одна людина - битий шлях. з вечора битий шлях розподіляв роботи на наступний день, і розпорядження його підлягали неухильному виконанню. існувала вироблена тривалою практикою традиція розподілу господарських справ в російській сім'ї за статтю та віком. але в кожній місцевості були свої особливості. під час жнив і сінокосу все об'єднувалися. після жнив чоловіки зазвичай возили хліб з полів, а жінки займалися прибиранням овочів. під опікою дівчат, як правило, було прибирання льону. під час молотьби вся родина вставала о другій годині ночі і до 10 години ранку закінчувала роботу на току. іншу частину дня чоловіки використовували для поправки огорожі, або заготівлі живиці, або йшли на полювання. жінки пряли льон і доглядали за худобою. пряжа і догляд за худобою залишалися жіночою роботою і зимою. приготування їжі було їх турботою цілий рік. чоловіки в зимовий час гнали смолу, заготовляли дрова, возили з лісу колоди, лагодили сани, вози і збрую, плели кошики, полювали. діти та підлітки і тим і іншим. ось як, наприклад, розподілялися і жіночі справи в середині xix століття у воронезькій губернії (села по лівому березі р. воронеж). по черзі жінки бували «денщіцамі». так називалася та жінка, яка в даний день виконувала всі основні роботи по дому: топила піч, готувала їжу, «набирала на стіл», мила посуд, годувала курей і свиней, доїла корів. решта жінок, як правило, їй не - адже їм належало те ж саме в свій час. хліб жінки пекли по черзі, також і пироги до свят.

Прилагательное делятся на 3 вида это  качественное, относительное и притяжательное притяжательное прилагательное отвечает на вопрос чей? например лисий мех - мех чей лисий качественное прилагательное обозначают различные качества, обозначают признак , который может быть в большей или меньшей степени, или может быть в сравнительной форме например: сегодня красивее, чем вчера или это зима стала  холоднее. относительное прилагательное называют признак предметами через отношение к какому либо  другому предмету, признаку, действие, месту, времени. например: дверь какая? стальная, спорт какой? зимний, свет какой дневной, зал какой танцевальный.