Диалог на тему що я вмию робыты найкраще

Привіт, оксано! - привіт, альонко! як ся маєш? - добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! а в тебе? - міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… вибач, а які це в тебе справи з’явились? - я навчаю свого двоюрідного брата української мови! - та не може бути! ти ще сама маленька! - так, але він молодший від мене. до того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі ! - а твій брат зовсім не знає української мови? - зовсім! мої дядько та тітка, його батьки,   переїхали сюди з білорусі, з міста гомеля, місяць тому. а сашко вивчав в школі лише білоруську мову! - але ж білоруська мова, здається, схожа з українською? - це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! і орфографія зовсім інша! - і яким чином ти навчаєш сашка української мови? - поки що дуже просто. я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. він повторює, а потім повинен   мені скласти речення з цими словами. - а ти пробувала давати йому читати українські тексти? - так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! начебто хтось узяв та перекрутив усі слова! - альонко, мені здається, що я можу тобі навчати сашка української мови. у мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. а також я точно не буду сміятися, коли він стане читати. - оксанко, я так вдячна тобі! ти собі не уявляєш! мені так потрібна ! - нема за що! ну, я побігла! коли мені до вас прийти? - можна завтра о п’ятій, сашко якраз буде у нас. - ну, тоді до зустрічі! - до зустрічі! ще раз красно тобі дякую! побачимось!