2. Написати есе (твір-роздум) на одну з тем

Аналіз байки “Жаба і віл” Тема “Жаба і віл”: зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла». Ідея “Жаба і віл”: засудження на прикладі жаби негативних людських вад, а саме: жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості. Основна думка: «…найлучче жити, Як милосердний бог дає». Композиція “Жаба і віл” Вступ: Жаба вилізла на берег подивитися і трохи погрітися і, побачивши Вола, вирішила з ним позмагатися. Основна частина: змагання Жаби з Волом; намагання подруги-сестри Жаби довести їй марність цієї справи. Закінчення: шкода, яку заподіяла Жаба собі — самознищення. Мораль: автор звертає увагу на застосовування тих реальних власних можливостей, які «милосердний бог дає». Герої байки “Жаба і віл”: Жаба, її подруга-сестра, Віл, автор. Байка Л. Глібова розповідає про Жабу, яка, побачивши Вола, захотіла ти такою великою, як він. Заздрість примусила її надиматися, поки ! луснула, хоч подруга й застерігала її про небезпеку. Це алегорична картина, яка висміює людей, що прагнуть досягти того, що виходить межі їхніх можливостей. Причому йдеться не про щось необхідне, суспільно корисне, а про звичайні забаганки. Автор у кінці виводить мораль: треба жити так, “як милосердний Бог дає”, тобто відповідно до своїх можливостей та здібностей. Байка побудована у формі динамічного діалогу, з емоційно забарвленою лексикою (голубонька, одубіла та ін.).

Ці слова Ліни Костенко засвідчують велич Т. Шевченка –

Поета, Художника й Пророка, який крізь століття й

сьогодення стає учасником і співучасником наших патріотичних

діянь. Ось уже півтора сторіччя творчість Т. Шевченка залишається

одним із провідних культуро-творчих чинників духовного життя

України. Звернення до Т. Шевченка завжди актуальні для

українського суспільства. П. Куліш зазначає, що творчість

Т. Шевченка запалила те поетичне світло, при якім стало видно по

всій Україні, куди кожен мусить Т. Шевченко виріс у патріархальній сім’ї, де любов до Бога

була неодмінною умовою життя. Перші відомості про церкву, про

вчення Христа, про християнську мораль Т. Шевченко одержав від

дуже релігійного батька, який удома по неділях і святах часто

вголос читав Святе Письмо про життя святих. Т. Шевченко

перечитував Святе Письмо раз у раз в час скрути, у похмурі дні

недолі, він припадав до нього як до цілющого джерела мудрості і

життєдайної снаги. «Новий Завіт я читаю з благоговійним

трепетом»

1

, – писав Т. Шевченко у 1850 р.

Як свідчать дослідження

2

, Т. Шевченко з дитинства добре знав

Псалтир, учився по ньому читати. Дуже добре знав Біблію, а у роки

заслання вона була для нього майже єдиною книгою. Коли він

служив у дяка, йому часто доводилося читати молитви над

померлими, відбувати церковні богослужіння. У «Щоденнику»

Объяснение: