: Твір роздум на тему " Яке майбутнє нас чекає в Україні? Чому?"

у чому ж різниця між поетом та бертольдом? читач одразу бачить, що відмінності між вдачами цих персонажів принципові. вже в першій частині твору  поет  говорить про своє життя: він почуває себе вільним і багатим. його думи несуть його, куди він захоче, за своєї творчої уяви, особливого світосприйняття він, здається, може осягнути весь світ, тож весь світ належить поетові. поет не відчуває себе самотнім чи нещасним: його завжди оточує молодь яка дослухається його слів, подумки він завжди з людьми, з народом, з природою. бертольдові важко це зрозуміти. авторка так характеризує свого персонажа, лицаря бертольда:

був він гордий та завзятий,але ж тільки на упертістьта на гордощі багатий.

у житті ж бертольд має зовсім інші цілі, він приземлений та практичний. і здавалося б, нічого немає поганого в практичності, але така тонка межа між життєвою практичністю та приземленістю, бездуховністю. лицареві важко оцінити щось, що не можна побачити: краса духу, сила мистецтва йому фантомами, ілюзіями:

я б віддав отой химернийтвій таємний світ надхмарнийза наземне справжнє графство,за підхмарний замок гарний.

але коли лицар чує слова поета, навіть він не може встояти перед ними, навіть він визнає силу слова:

довго й лицар слухав пісню,далі мовив на відході: «що за дивна сила слова! ворожбит якийсь, та й годі! »

пізніше лицар не раз упевнюється в магічній силі слова: поет йому завоювати серце коханої за серенади, пісні поета війську здобути перемогу… але коли бертольд повертається з військового походу, він встановлює свої порядки в графстві: податки та мита роблять життя народу нестерпним, а про справедливість законів годі й мріяти. тоді співці знову беруться до справи: силою свого слова вони і звеселяють людей, і нагадують про те, що справедливість існує, але її треба вибороти, не миритися зі своєю долею, а боротися за краще майбутнє. але, як виявляється, лицар бертольд визнає цілу слова тільки тоді, коли воно стоїть на сторожі його інтересів. без жодного покору сумління правитель вирішує підкупити співця, все ще вірячи в те, що за іронії все можливо. але поет знов виказує не тільки безкорисливість, а й небайдужість до житгя народу, до справедливості та рівності серед людей. поет відкиває пропозицію графа стати його придворним співцем:

могу решить точки єто то что написано у тебя, ну ви

i.   1. свою породу так званих глинястих качок, руденьких, завезених аж із полтави.

      2. із своєї сторожки і відчиняє ворота ферми , .

      3. в тісний гурт, довго вмощуються ,ві на траву, чистять дзьоби, пера,стиха перемовляються.потім ховають голови під крила і - ).

      4. кинула качку , злодійкувато крутнулась, дзявкнула пособачому і побігла в жито,низько опустивши хвоста , .

      5. вожак гордовито стояв осторонь і спостерігав за збунтоване птаство,але готовий .

p.s. мы это кокраз изучаем, прости что не сделала всё, надеюсь что я тебе