Григір Тютюнник. Повість"Климко". Доля дитини в часи воєнного лихоліття.Ідея самопожертви. ланцюжок скласти

1) я отримав нещодавно лист, в якому школярка пише про свою подругу. (2) вчителька літератури запропонувала цій подрузі написати твір про дуже великого радянського письменника. (3) і в цьому творі школярка, віддаючи належне і геніальності письменника, і його значенню в історії літератури, написала, що у нього були помилки. (4) Вчителька визнала все це недоречним і дуже її лаяла. (5) і ось подруга тієї Школярки звертається до мене з питанням: чи можна писати про помилки великих людей? (6) я їй відповів, що не тільки можна, але і потрібно писати про помилки великих людей, що велика людина не тим, що він ні в чому не помилявся. (7)ніхто не вільний від помилок у нашому житті, у нашому складному житті.

(8) що людині важливо? (9)Як прожити життя? (10) перш за все – не вчинити ніяких вчинків, які б упускали його гідність. (11) можна не дуже багато зробити в житті, але якщо ти не робиш нічого, навіть дрібного, проти своєї совісті, то вже цим самим ти приносиш колосальну користь. (12) навіть у повсякденному нашому, повсякденному житті. (13) але ж в житті можуть бути і важкі, гіркі ситуації, коли перед людиною стоїть проблема вибору – бути збезчещеним в очах оточуючих або в своїх власних. (14) впевнений, що краще бути збезчещеним перед іншими, ніж перед своєю совістю. (15) людина повинна вміти жертвувати собою. (16) звичайно, така жертва — це героїчний вчинок. (17) але на нього потрібно йти.

(18) Коли я говорю про те, що людина не повинна йти проти своєї совісті, не повинна здійснювати з нею угоду, я зовсім не маю на увазі, що людина не може або не повинен помилятися, оступатися. (19) ніхто не вільний від помилок у нашому складному житті. (20) однак людину, яка оступилася, підстерігає серйозна небезпека: він нерідко приходить у відчай. (21) йому починає здаватися, що все кругом негідники, що всі брешуть і кепсько надходять. (22) настає розчарування, а розчарування, втрата віри в людей, в порядність — це найстрашніше.

(23) так, кажуть: «Бережи честь змолоду». (24) але

Відповідь:

наприклад

План-характеристика персонажа Захар Беркут

1. Захар Беркут – найстарший із громадської ради  тухольців.

2. Зовнішність. Цитата «Захар Беркут  - се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. …. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин».

3. Стосунки з іншими героями. Захар був мудрий і врівноважений чоловік. Він з усіма старався підтримувати рівні стосунки, не допускати сварок і конфліктів,  намагався вислухати точку зору іншої людини, як, наприклад, точку зору Тугара Вовка на громадському суді.

4. Риси характеру

А. врівноважений і розсудливий

Б. відвертий і чесний

В. працьовитий і волелюбний

5. Прагнення героя

А. служити громаді і приносити користь людям

Б. захистити рідну землю від ворога

В. бачити свій народ вільним, згуртованим, таким, що шанує свою історію, пам᾽ять своїх предків

6. Захар Беркут – старійшина  в тухольській громаді, який багато років мудро і виважено керував життям своїх одно-сельчан, а в час випробовувань захистив не лише свою громаду, але і сусідні з тухольцями громади.

Пояснення: