Літературні твори, що з’являються в наш час (тобто в останні десятиліття й по сьогодні),
називаються ... Наведіть приклади такої літератури.

ответ:Різдво Христове завжди було святом сімейного єднання. Вечорами всі збиралися разом, біля каміна або просто біля грубки, за святковим столом або навколо ялинки. Прощали вільні або мимовільні образи, раділи один за одного, дякували і славили Христа, читали Євангеліє... а ще розповідали або читали зворушливі і чудові історії...дія в них відбувається в Різдвяне свято, коли може трапитися що-небудь добре, прекрасне, чудове. У них реальність переплітається з фантастикою, достовірне з вигадкою, добрі духи, Ангели і святі змінюють життя нещасних героїв оповідання на краще, дарують надію. Ці розповіді завжди завершуються щасливою розв'язкою. Називають ці розповіді святочними або різдвяними. Тема Різдва і Нового року, їх традицій і образи були відображені в багатьох творах авторів різних епох, кожен з яких будував свою власну концепцію Різдва, створював нову символіку і тим самим новий образ цього свята. Розквіт святочного оповідання настає в XIX столітті.

Ми всі хочемо бути красивими зовні та докладаємо до цього багато зусиль. Хлопці купують собі модний одяг та взуття, ходять у тренажерні зали та намагаються бути у спортивній формі. Дівчата роблять таке саме, тільки ще накладають макіяж, купують багато прикрас.

Всі дівчата хочуть модні спіднички та курточки, та ще й щоб зачіска була стильна. Щоб усі подруги заздрили!

Мені теж подобаються красиві, гарно вбрані люди, і я теж намагаюся приєднатися до них. Але не з усіма з них мені хочеться дружити. Я ще недовго живу на світі, але вже знаю, що навіть найкрасивіша дівчина або хлопець можуть виявитись

підлими, боягузливими, нечесними, а часто в них ще й “зіркова хвороба”.

До того ж краса не гарантує щастя на все життя.

Люди навіть роблять пластичні операції, щоб покращити свою зовнішність, і вважають, що інші полюблять їх за це. Усі люди прагнуть того, щоб добре виглядати, і часто забувають, що зле, пихате та похмуре обличчя не врятує жоден макіяж чи стильні окуляри. Від такої людини хочеться відвернутися. Або просто іти її: “Навіщо ти так старанно малювала губи та зачісувалась, якщо вся твоя сутність просто вилазить назовні?”

Я думаю, що краса навкруги нас майже у всьому, що нас оточує. У найменший хмаринці, у мурасі, яка тягне за собою соломину. Також у зморшках обличчя доброї бабусі, яка посміхається онукам та частує їх пиріжками. Навіть якщо її зовнішність, вибачте, вже далека від модельної.

У іскристому снігові, у жовтому листі, що кружляє по осінній вулиці. У картині геніального художника, яка виставлена в музеї, у пісні та музиці. Краса – це те, що покращує людям життя, дарує їм радість.

У різних народів різне розуміння краси людини. Хтось вважає, що гарні люди мають бути стрункі, комусь подобаються повненькі “пампушки”. У деяких диких племен красуні та красені взагалі покривають все тіло татуюванням та вставляють у нижню губу таріль!

Але справжню красу людини, я вважаю, можна побачити по тому, що написано на її обличчі. Якщо там радість життя, бажання добра, готовність до – це і є краса. Обличчя такої людини начебто світиться зсередини. І неначе уся краса, яка є у зовнішньому світі, зібрана та іскриться у їхніх очах. І яка б не була їхня зовнішність, такі люди стають привабливими для оточуючих.

Шукайте їх – це і є насправді красиві люди, і саме вони врятують світ.