ОТВЕТИТЬ НА ВО ПОФОТО/УКР-ЛИТ

Калле, Андерсе, Єво-Лотто! Ви там? Сікстен задер голову: чи не вигляне з вікна на горищі котрийсь із лицарів Білої Троянди й не озветься до нього?

- Чому вас там немає? - і собі спитався Йонте, коли в штабі Білих Троянд не виявилося жадних ознак життя.

- Вас справді нема? - ще раз гукнув Сікстен, уже нетерпляче.

У вікні на горищі з'явилася білява голова Калле.

- Ні, нас тут нема, - поважно відповів він. - Ми тільки прикидаємося, що ми є.

Сікстен пропустив повз вуха ту вишукану іронію.

Объяснение:

Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асо­ціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в ка іках завжди перемагає добро.  

На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті.

Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письмен­ник протиставляє людей морально чутливих і морально глухих; милосердних, сер­дечних і черствих, грубих. Герої оповідання розкривають свої риси характеру, зі – ікпувшись на березі річки

зі старим і бувалим лосем, який жив у заповіднику. Ьажаючи напитися води, тварина провалилася в ополонку і дедалі глибше зану­рювалася у крижану кашу. Вибратися на берег лосю до два хлопчики, що приїхали по хмиз.

Старший узявся рубати лід, щоб прокласти прохід до берега. Коли лось вибрався з крижаного полону, діти дивилися на нього зачаровано, не вірячи, “що до врятуватися цьому великому звірові”. Не вірили вони спо – і. и ку і в смерть врятованого лося не вірилося, що такого звіра можна івалити пострілом, як перед цим не вірилося, що він може потонути”.

А ще я не можу уявити,  як міг дядько Шпичак стежити із-за дерев за хлоп­чиками, що рятували лося, і не до Як міг байдуже гати, а потім вистрелити у беззахисну тварину. Шпичак – боягуз, боїться відповідальності, думав, як замести сліди. Це зла людина, яка нікого не любить, для нього нічого немає святого.

Якби зникли такі люди, світ став би світлішим і набагато кращим.