Лось ішов до ополонки щоб

Протягом усієї книги відчуваєш справжню небезпеку, яка постійно чатує на головних героїв, і це дуже дивне відчуття, бо у книжках для цієї аудиторії нечасто зустрінеш щось подібне. мало хто дозволяє собі бути правдивим у пригодницьких книгах для дітей й емоційно передати, що всі учасники цієї історії ходять за крок від своєї смерті, і що іноді загинути – не найстрашніше, що може статися. набагато жахливіше втратити близьких, потрапити у полон до жорстокосердих ворогів, які, і не сумнівайся, одразу перевірять, з якого тіста тебе зліплено, або й спробують підштовхнути до події цієї пригодницької книги відбувалися кілька століть тому, але те, про що вона говорить, важливо й актуально у сьогоденні як для дітей, так і для дорослих.

Івоніка та марійка, його дружина, все життя відмовляли собі у всьому, аби заробити на землю. вони справжні селяни, ті, що люблять працювати на землі, ті, що не мислять життя без неї: «івоніка любив її [землю]. він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. вона пригадувала чоловіка і жадала жертви». такого ж ставлення вони вимагали від своїх синів – михайла та сави. таким самим був михайло – він любив землю та ставився до неї шанобливо: « такий був михайло! просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.»  саме він перейняв усі батьківські сподівання, і саме йому повинна була дістатися найкраща ділянка федорчуків. його кохана анна була також працьовитою та лагідною дівчиною. для неї праця – це святий обов’язок, її прагнення – тихе спокійне життя з коханим михайлом. але його ві в рекрути, і вагітна дівчина вступає на шлях боротьби з життєвими обставинами. молодший брат михайла сава зображений повною протилежністю: «але він - то вже інша галузь. росте й горнеться та не до доброго й не до нас. він роботи боїться, йому танець у голові. зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться.»  лінивий, безсоромний та повний заздрощів хлопець, він прагнув до свободи: від батьківських життєвих настанов, від землі, а сам попав під вплив рахіри, та став лишень її знаряддям для збагачення. рахіра, двоюрідна сестра сави, була хитрою та підступною. вона не хотіла працювати, її цікавив лише статок, якого вона прагнула здобути в будь-яку ціну.  рахіра, закохавши в себе саву, підмовляє його до братовбивста, аби земля брата дісталася саві. в свою чергу сава розуміє різне ставлення івоніки до своїх синів і засліплений образою та коханням до рахіри, вбиває михайла, щойно він повертається з рекрутів. івоніка та марійка відчувають свою провину за те, що сталося. до кінця життя івоніка буде тяжко працювати, аби відмолити гріх сави. до кінця життя івоніка так і не зрозуміє, що земля, якщо дозволяєш їй отримати над собою абсолютну владу, приносить набагато більше болю та страждань, ніж врожаю.