Потрапивши у пололон до турків зрікся віри щоб визволити полоненіх побратимів
А Демид попович
Б Мусій Шило
В Василь Невольник
Г КАсян Бовдюш

объяснение:

зворушливий образ наталки – головної героїні твору івана котляревського «наталка полтавка» – вже понад сто років хвилює серця людей декількох поколінь. чому образ наталки такий близький кожному? бо є втіленням найкращих рис української жінки, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і краса внутрішня: добре серце і багатий духовний світ. наталка стала своєрідним ідеалом національного характеру, бо саме у цьому образі майстерно розкрита суть української душі.

вона проста дівчина. важке життя і убогість змусили її разом із матір’ю переїхати до села із полтави. проте вже за короткий час усі на селі знають наталку як добру, роботящу і чесну дівчину. слова виборного про те, що «золото – не дівка! …красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить», є тому підтвердженням. змальовані риси, які властиві українським жінкам у ставленні до праці, до народних традицій, сімейних цінностей.

якою є наталка, ми довідуємося не тільки із відгуків про неї односельців, бачимо з її вчинків, а також – з її слів. так, про себе вона співає:

небагата я і проста, но чесного роду,

не стижуся прясти, шити і носити воду.

любов до пісні і чарівний голос – це особливість української жінки. наталка постійно перебуває у полоні пісні, кожна з яких розкриває її настрій та внутрішній світ. її роздуми про життя, враження і душевні переживання виливаються у цих ліричних та мелодійних піснях: «ой я дівчина полтавка», «видно шляхи полтавськії…», «віють вітри…», «ой мати, мати! серце не вважає», «чого вода каламутна» та багато інших. їх співають і донині.

наталка скромна і щира. знає, що красива, проте зовсім не хизується цим, а навпаки про себе говорить, що «проста, некрасива, з щирим серцем, не спесива». показово, що, за словами возного, «всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».

говорять, що мова – душа народу. мова дівчини бере свої витоки із самобутніх народних джерел, а тому збагачена влучними народними прислів’ями та приказками. наталка розумна і дотепна. про своє життя говорить, що «живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не », а про свою бідність, що «хто живе чесно і гордується своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої», про нерівні шлюби, що «знайся кінь з конем, а віл з волом», підкреслюючи, що все її багатство – це добре ім’я. дівчина має почуття власної гідності і прекрасно розуміє, що « у пана така жінка буде гірше наймички… буде кріпачкою».

родина для наталки найвища цінність і святість. на її переконання, люди одружуються, щоб «завести хазяйство і сімейство; жити люб’язно і дружно; бути вірними до смерті і одно другому».

бачимо, що наталка є люблячою дочкою. вона піклується про матір, поважає і шанобливо ставиться до неї. ніжно любить свою матір і готова слухатись навіть тоді, коли терпилиха намагається примусити її вийти заміж за возного, багатого пана: «мамо! все для тебе стерплю…». вона готова на самопожертву заради спокою матері. «добра дитина», – каже про неї терпилиха.

важливим є те, що наталка здатна на сміливі і рішучі дії. так, коли, нарешті, повернувся петро, їй, за її власними словами, краще буде у ворсклу кинутися, ніж стати жінкою нелюба. ми чуємо й від миколи, побратима петра, захоплення наталкою: «от дівка, що і на краю пропасті не тільки не здригнулась, а і другого піддержує». впевненість і переконливість наталки у своїй правоті змушують возного, врешті-решт, відмовитися від неї. справжнє кохання перемагає.

таким чином, в образі наталки втілені найкращі риси української жінки: працьовитість, щирість, скромність, доброта, чесність, вірність, любов до рідних, а також рішучість і наполегливість у боротьбі за власне щастя. тому цей образ і донині близький кожному.

объяснение:

без сумнівів, іван франко — різнобічно обдарована людина. він збагатив українську культуру, підніс її до рівня європейської творчості. літературний здобуток івана франка — це ціла епоха в українському письменстві. літературознавча праця івана франка сприяла розвитку української літератури, а його переклади презентували українську читачеві найкращі досягнення світової культури.

з величезної спадщини івана франка найбільшою цінністю є його художня творчість, яка в яскравих, барвистих картинах відбила ідеї, прагнення і почуття цілого покоління українського народу.літературна діяльність франка почалась на початку 70-х рр. хіх ст. ранні його твори, що з`явились у студентському журналі «друг», сповістили про народження нового таланту, який незабаром виявив себе у всій своїй величі. хоч і не вільні від впливу літературного , ці твори своїм спрямуванням були новинкою на західноукраїнському грунті.

в них помітне намагання письменника порвати з існуючими шаблонами галицького письменства, що орієнтувалось на гірші зразки європейської сенсаційно-романтичної повісті, і стати на шлях критичного реалізму.

ілюстрацією цього процесу переходу письменника від романтизму до реалізму є повість «петрії й довбущуки». в основу сюжету твору, згідно з первісним наміром, лягла фантастична ідея боротьби двох родин навколо легендарного скарбу олекси довбуша. повість справді побудована на перипетіях боротьби між петріями, яким довбуш заповів свій скарб, і довбущуками – прямими його спадкоємцями, які претендували на цей скарб