Мої роздуми над оповіданням богдана лепкого "мишка" в зошит
​

хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими, ніжними красунями. матуся-хмара любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.

ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ.  як це було прекрасно! сніжинки закружляли над землею, піхнасті і легкі, у веселому таночку з метелицею і літали,   крутилися а поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших сніжинка. вона була легка і срібляста, мов зірка. вітер ніжно підхопив сніжинку і спустив до моеї лодоні. в морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.

мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почав розпитувати сніжинку про її пригоди. вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала, про матусю-хмаринку і білий килим, що так част ввона бачила згори. сніжинка була допитливою і спостережливою, тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. про чарівну музику новорічних і про все, все,

та раптом на небо випливло чарівне малинове сонце! воно було таке велике і гарне. такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки. 

автобіографічні мотиви 

у поетичній збірці "з вершин і низин" провідною виступає громадянська тема.перший розділ збірки відкриває поезія "гімн",у якій змальовано образ "вічного революціонера",що символізує постійне оновлення,порив народу до свободи,волі.символізм у цій збірці грає неабияку роль.наприклад,поезія "сікстинська мадонна" з розділу вольні сонети,переповнена ознаками символізму.

«слово про похід ігорів» цитатна характеристика ігоря і всеволода князь ігор святославич  готовий віддати життя за свободу батьківщини:   "сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю половецькую за землю руськую". благородний, хоробрий, не боїться смерті: "браття і дружино! лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути"  не відділяє себе від своєї дружини: "хочу бо, — сказав [вiн], — списа переломити кiнець поля половецького; з вами, русичi, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з дону! " князь всеволод святославич, брат ігоря: хоробрий воїн  "куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії. поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр—туре всеволоде! " любить свого брата: "один брат [у мене], один світ світлий — ти, ігорю! обидва ми святославичі! "