Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості л. костенко

Ліна костенко увійшла в українську літературу в 60-ті роки нашого століття. ця письменниця заявила про себе чіткою громадянською позицією, мужністю, але водночас і ніжністю, високим філософським змістом своєї поезії. а ще високими вимогами до себе, до своєї творчості. це засвідчено у вірші "доля": великі поети не вміють писати віршів клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав графоманові краще. графоман вирішив написати — і написав. для поетеси аркуші паперу, списані рядками — це "смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самою собою". поезія для ліни костенко — це крик її згорьованої душі, серця, що обливається кров'ю. у творах цієї поетеси багато роздумів над проблемою добра й зла, дисгармонійності в житті людини, осмислення значення навколишнього світу й свого місця в ньому. не знаходячи часто гармонії в людському житті, ліна костенко шукає її в природі, змальовуючи чудові картини: "вікна сплять, заскалив мороз їм сльози", "блакитні вії хата піді" "світить сонце оком загадковим" тощо. поетеса наголошує, що зв'язок із природою, спілкування з нею є однією з найбільших людських цінностей. гармонія природи, якою так милується поетеса, співзвучна гармонії людських взаємин, яких так прагнула письменниця, і до яких вона намагалася наблизити своїх героїв. особливу увагу письменниця приділила долі жінки, яка, звичайно ж, не була їй байдужою. ціла галерея портретів, змальованих нею, розкриває красу жіночої душі — щирої, відданої й посправжньому шляхетної. саме про це твори "маруся чурай", "пелюстки старовинного романсу", "апологія лицарства" та інші. трохи інший, пом'якшений, стриманіший у своїх почуттях образ ліричної героїні постає в інтимній ліриці ліни костенко: "очима ти сказав мені: люблю", "двори стоять у хуртовині ", "в дні, прожиті печально і просто" та інші. героїня цих творів страждає внутрішньо, не виставляючи напоказ і не нав'язуючи своїх почуттів: "о, як я вас але про це не треба говорити". поезії ліни костенко глибоко пройняті філософською та історіософічною спрямованістю. це виявляється у віршах, де проступають її життєві орієнтири: "шукайте цензора в собі", "між іншим", "о, не визискуйте гіркого меду слави", "ще вчора була я висока" та інші. тут письменниця розмірковує над сенсом життя, відстоює загальнолюдські, гуманістичні цінності, які є усвідомленням внутрішньої гармонії людини. зверталася ліна костенко й до біблійних мотивів. поетеса індивідуалізує, наближає до нас у часі й просторі героїв біблійних легенд. своєю творчістю ліна костенко вписала назавжди своє ім'я в когорту українських талановитих письменників-гуманістів