Як це епитет ? поривняння ? сонификации ?

Епітет  — це слово чи словосполучення, завдяки особливій ​​функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості, насиченості.епі́тет-   визначення при слові, що впливає на його виразність.порівняння – порівняно – проти  іменником порівняння українці користуються досить широко. “чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні” (андрій головко). без порівняння – незрівнянно. “щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні” (михайло коцюбинський). над усяке порівняння – незрівнянно більше, краще. у цих реченнях, висловах порівняння звучить цілком природно. чого не можна сказати про фрази, в яких воно вжите з прийменниками в і при як відповідник російських по сравнению, сравнительно. ось одна з них: “при порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень”. тут правильно було б: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порі виходить. прислівник порівняно слушний там, де йдеться про порівняння з ким-, чим-небудь. “порівняно з іншими бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною” (олесь гончар).  з таким самим значенням інколи виступає й прийменник проти: “і стіл був багатший проти звичайного” (леонід смілянський), “проти того ж періоду минулого ” (з газети).  2. порівнюючи – порівняно  порівнюючи. природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.