«Майбутнє Івася» за поемою Катерина У своєму трагічному і сумному творі “Катерина” Тарас Шевченко розповідає таку ж сумну і трагічну історію дівчини Катерини, яка повірила москалеві, народила від нього дитину і була прогнана з дому своїми батьками разом з малюком. Жінка все ще вірила в те, що зможе відшукати того, кому вона даремно довірилася. Вона вже не чекала від нього любові і розуміння, вона хотіла лише того, щоб москаль допоміг вижити її дитині.
Пройшовши тривалий шлях, провівши довгі і холодні ночі в дорозі, Катерина змогла відшукати того, кого вона так сильно намагалася знайти. Але москальський офіцер просто відвернувся від неї і навіть не подумав до власній дитині. Він обізвав Катерину божевільною і попросив оточуючих прибрати її з дороги. Неможливо навіть уявити собі ступінь того розчарування і безнадії, з яким зіткнулася після цього моменту жінка. Вона різко відчула, наскільки була неправа, коли довірилася, на що прирекла всіх своїх близьких, саму себе і, найголовніше, свою дитину. Хіба уявлялося для неї перенести все це емоційно і морально? Хіба могла вона знайти вихід з цієї складної ситуації? Думається, що тоді вона занадто переживала і була негативно вражена, а тому не знайшла нічого кращого як покінчити життя самогубством.

Але після Катерини залишився син. Маленький хлопчик, у той час ще перебував у пелюшках і зовсім не розумів того, що відбувається навколо. У ті часи навряд чи хтось сильно міг цінувати і жаліти людей, тому після смерті матері дитині необхідно було хоча б залишитися в живих, просто вижити. На щастя, маленькому Івасю вдалося вижити, про це розповідає і сам автор, коли в останніх рядках розповідає про те, як москаль-пан проїжджав повз сліпого кобзаря і його поводиря. У поводирі чоловік впізнав свого сина, але лише відвернувся від нього.

Після смерті матері безпритульній дитині навряд чи можна було розраховувати на добру долю. Життя Івася була зламано, він був змушений тепер працювати поводирем, отримувати за це мінімальне утримання і даремно сподіватися, що колись щось зміниться і ситуація в його житті покращиться. Як складалася доля хлопчика надалі не розповідається. Я думаю, що ще якийсь час він продовжував працювати поводирем, потім змінив свій вид діяльності на щось таке ж не престижне в суспільстві. І завжди, протягом усього життя, його напевно не покидало відчуття того, що його кинули і зрадили.