Сочинение на тему Наполеон и Кутузов- свет и тень романа

Рассказ юрия нагибина "эхо" о мальчике сереже, который подружился на море с девочкой викторией. виктория предпочитала, чтобы ее называли витькой. витька считала, что она некрасивая. сережа рассказал витьке про свои коллекции, а витька решила показать ему свою коллекцию. она собирала эхо, то есть те места морского побережья и гор, где эхо было красивым. сережа отправился с ней в путешествие и запомнил много разных мест. он был удивлен, что такое бывает в природе. но однажды злые мальчишки стали обижать девочку. сережа не заступился за нее, он хотел добиться у мальчишек расположения, хотел дружить с ними. сережа открыл мальчишкам те места, которые показала ему витька, но эхо не отвечало ему. мальчишки обозвали сережу лгуном, а его мама сказала, что эхо не откликается трусам. сережа переживал, но, когда отдых окончился, девочка простила его. сережа долго бежал за автобусом, чтобы крикнуть виктории, что она красивая. эта книга учит тому, что нельзя в угоду своим мелким желаниям предавать настоящего друга, что нужно защищать его и тогда самое красивое эхо обязательно тебе откликнется. мне понравились герои книги, а также горы и море, которые автор описывает с любовью и пониманием. когда читаешь книгу, хочется самому найти такое место, где есть удивительное эхо. комментарии    отметить нарушение!  

...Поріднитися спорідненням по душі, и не по крові, може одна тільки людина.

М. В. Гоголь. Тарас Бульба

Тема повісті М. В. Гоголя "Тарас Бульба" — не просто зображення життя українського козацтва за давніх часів, не просто екскурс в історію боротьби кращих синів Вітчизни за її незалежність — письменник показав нам душу народу, формування його національної самосвідомості. Тому й проводить нас автор на Запорозьку Січ — у серце українського козацтва. Тому й милується разом з нами, читачами, її вільними, сміливими лицарями, захоплюється непохитними й справедливими, хоч і суворими законами Січі. "От те гніздо, звідки вилітають всі ті горді й міцні, як леви. От звідки розливається воля й козацтво на всю Україну", — з гордістю пише М. В. Гоголь.

Автор показує нам саме молодих козаків, синів славного полковника Тараса Бульби, щоб у їхній особі ми побачили молоду Україну, її силу й прагнення.

Запорозька Січ була для них дороговказною зіркою. Навіть Остап, що знемагав від нудьги в бурсі й чотири рази закопував свій буквар у землю, став добре вчитися, щойно батько пригрозив віддати неука служкою в монастир і сказав, що не бачити йому Запоріжжя, як власних вух. Остап став одним із кращих учнів.

Андрій жив не стільки мріями про майбутнє, скільки сьогоденням, гуляв, закохувався. Сьогодні він був бурсаком, а завтра ще не настало.

Характери братів вимальовуються ще під час їхнього навчання в бурсі. Відкритий і прямодушний, Остап переносить покарання за бурсацькі витівки, але не видає товаришів. Андрій вміє виходити сухим з води, ніколи не підставляючи спину під різки, хоча часто керує яким-небудь набігом бурсаків на ринок. Він здається більш розвиненим, більш чуйним, романтичним, ніж старший брат, що не звертає уваги ні на гарних дівчин, ні на цвітіння садів — ні на що на світі, всі думки його про дружні гулянки й військові доблесті козаків. Андрій здається спочатку кращим, ніж Остап, більш щиросердним і людяним, здатним на тонші, ніжніші почуття й переживання.