Сочинение на тему: "как печорин относится к княжна мери"​

Нужны ли в жизни сочувствие и сострадание? на этот вопрос каждый человек ответит: «да» . ведь у каждого человека есть сердце, которое рождает сочувствие и сострадание. сочувствие – это такое чувство, когда ты выражаешь свою печаль, жалость. многие люди сочувствуют бездомным кошкам, собакам. а некоторые выражают сострадание, то есть, помимо сочувствия, ещё пытаются им . к примеру, бездомных животных люди везут в приют. но люди не только к животным выражают сочувствие и сострадание, а и к близким, друзьям. человеку суждено относиться к окружающему миру неравнодушно. как бы человек ни старался не обращать внимания, у него в душе всё равно печаль. сочувствие и сострадание имеют в жизни большой смысл. в рассказе платонова «юшка» главный герой был не понят окружающими его людьми. все его толкали, кидались камнями, обижали. и никто не мог посочувствовать, никто не проявил сострадания. можно подумать, что из-за такого отношения к себе он не любил людей, но это не так. юшка был особенным человеком. в то время, когда сочувствие и сострадание должно было быть направлено в его сторону, он сам проявлял эти чувства к обижающим его людям. он думал, что так они проявляют любовь, любя его. на сочувствие и сострадание способны такие люди, как юшка, люди, которые прислушиваются к сердцу и душе. с такими качествами люди становятся намного добрее. другие же, лишенные этих качеств люди, не изменяются, а становятся только злее. таким людям тяжело в жизни. когда к ним проявляют сострадание и сочувствие, они понимают, что человек, проявивший эти чувства, прав, и от этого становится ещё больнее на душе. каждый должен обладать сочувствием и состраданием, как юшка.

Чи часто ми, називаючи когось другом, задумуємось, а що ж це насправді таке – справжня дружба? мабуть, що ні. хтось один скаже: „в мене дуже багато друзів! ”, але якщо його спитати, хто для нього є справжнім другом, він задумається і не зможе відразу відповісти.а яким же має бути справжній друг? чи є якісь загальнообов’язкові правила , „закони” справжньої дружби? на мою думку, правил немає і не бути не може. тому що дружба вище кожного свої уявлення про дружбу і справжнього друга. для когось справжній друг – це той, хто „завжди ходить зі мною на різні вечірки і може позичити мені грошей”, а для когось – зовсім ні.для мене справжній друг – це той, хто не обмане і скаже правду, якою б гіркою вона не була. а ще друг ніколи не відмовить у і. коли потрапляєш в складну ситуацію, то першою протягнутою рукою буде рука справжнього друга і, коли втрачаєш сили йти по життю далі, першим плечем підтримки буде плече справжнього друга.друг перевіряється в біді і, щоб зрозуміти, чи друг поряд з тобою, треба ще пуд солі з’їсти з цією людиною.скористаюсь однією мудрістю: „легко померти за друга, але важко знайти такого друга, за якого легко померти! ” я згодна, і можу ще додати, що дружба перевіряється часом і життєвими ситуаціями.підсумовуючи, можу сказати, що, справді, дружба не має законів, але, на мою думку, має бути табу. табу на що? на зраду і на корисливість. адже, коли з’являється або те, або інше, то дружба перестає існувати, як на мене. а ви зі мною згодні?