Что остается после расказаной сказке . текст есе .​

Туралы  козы  корпеш  трагической  көңілінде  ескі  аңыз  жәнебаян  сулу :   әлдебір  достар  жасынан  гласит  сарыбай  жәнекарабай  поженить  өзінің  тағы  дейін  біт-  нұрға  некелестір--шағаларының  поклялись .  ұлдың  туғыз-  дождавшись ,  барысында  сарыбай  көңілінің  өледі .  дос  досты  тағыкөрмеген  ересектен-  козы  және  баян ,  бірақ  тоқулы  некеліккелісімнің  узами ,  ақыры ,  дос  досты  полюбили .  уақыт  жәнекарабай  өмірлік  жоспарларды  өтеді  ауыстыр- .  ол  өзініңқызын  үшін  жергілікті  бір  күні  оның  отары  джута  құтқар-палуана  кодара  тапсыруға  уәде  беретінге .  кодар  бөгетпенғашықтардың  арасында  болады .  осы  ақиреттіктреугольнике  бірінші  козы  құтырған  басын  қаттап  салды .  назалы  баян ,  кек  алу  чтобы  убийце ,  айлаға  деген  сүйейді .  ол  соң  кодара  ерге  шықуға  уәде  береді ,  ана  құдықтыбұлақты  сумен  ол  выроет .  кодар  үшін  жұмыстықабылданады ,  барлық  шұқырайа ,  баян  үшін  салалыөрімдерді  ұстай .  қыз  абайсызда  өрімдерді :   кодар  құдықтаазат  қияды  өл- .  ана  ең  козы  кек  ал- .  оның  көріндеаңыздың  батыры  себя  шаншып  қояды

Людська гідність – це, мабуть, найважливіша, можна сказати, абсолютна цінність, якою повинна бути наділена кожна людина. адже, перш за все, людина просто біологічна істота, яку цілком природно обурює утиск, насильство чи обмеження у правах. звичайно ж, у сучасному світі ми обмежені у правах і повинні дотримуватися не тільки державних, а й моральних законів. але, попри все, кожна людина прагне мати відчуття свободи, зазіхання на яку і вважається образою людської гідності. крім того, людина – це духовна особистість, яка не терпить насильства над своїм внутрішнім світом, тобто морального насильства, особистість, яка захищає свою власну унікальність і право бути самим собою. з якогось моменту у житті кожної людини з’являється щось інтимне, якісь особисті справи, власний смак, приватне життя. все, що стосується кожної окремої людини, все непередбачуване, незрозуміле, несхоже і на сторонній погляд ніяк не виправдане та навіть інколи нікчемне, слід вважати непідзвітним, непідконтрольним, недоторканним, слід зараховувати до людської гідності. так поступово людська гідність стає для кожного з нас синонімом особистого, тобто недоторканність особистості, на мій погляд – це і є людська гідність у повному сенсі цих слів. особисто я вважаю, що почуття гідності будується на найцінніших моральних заставах, які людина розвиває в собі і поважає в інших. для того, щоб стати гідною для оточуючих людиною і отримувати повагу інших, перш за все, треба поважати самого себе. для цього вкрай необхідно враховувати ті якості, які завжди вважалися моральними цінностями. до них можна віднести поважність, чесність, доброту, працьовитість, безкорисливість, співчуття тощо. гідна людина ніколи не дозволить себе принижувати, ніколи не дасть в образу себе і не пройде повз образу іншого. при цьому така людина буде з повагою ставитися до свободи особистості оточуючих. гідна людина обов’язково ввічлива, добра і розумна, вона вміє прощати іншим їх слабкості. про таких людей інколи кажуть, що вони гідні не тому, що не мають негативних рис характеру, а тому, що у них ярко виражені позитивні риси. на мій погляд, гідність вимірюється на своєчасною іншим, альтруїзмом і добрими справами. гідна людина не буде заподіювати іншим страждання, біль і навіть незручності. коли у людини чітко сформовані погляди на моральні ідеали, вона буде робити усе для того, щоб наблизитися до цих ідеалів. гідна людина завжди буде прагнути якнайближче стати то того добродійного образу, який вона вибудувала у своїй свідомості.