Малекуланың массасы 1944000-ға тең крахмал малекуласындағы құрылымдық буындар саны?

Дано: V(розчину)=100 мл, ω(HNO3)=60%, ρ(розчину)=1, 37 г/мл, V(води)=200 мл.

Знайти: ωн(HNO3)-?

Розв'язання:

іб.

m(розчину)=V(розчину)•ρ(розчину)=100 мл•1,37 г/мл=137 г.

З формули ω(HNO3)=(m(HNO3)/m(розчину))•100% знаходимо масу нітратної кислоти:

m(HNO3)=m(розчину)•ω(HNO3)/100%

m(HNO3)=137 г • 60% / 100% = 82,2 г.

Знаходимо масу води.

m(води)=V(води)•ρ(води)= 200 мл • 1 г/мл = 200 г.

Бачимо, що для води маса співпадає з об'ємом, тому ця дія не є обов'язковою.

Знаходимо масу нового розчину.

mн(розчину)=m(розчину)+m(води)= 137 г + 200 г = 337 г

Обчислюємо масову частку нітратної кислоти HNO3 в новому розчині.

ωн(HNO3)=m(HNO3)/mн(розчину)= 82,2 г / 337 г = 0,24 або 24%

іб.

m(розчину)=V(розчину)•ρ(розчину)=100 мл•1,37 г/мл=137 г.

Знаходимо масу нітратної кислоти. Для цього складемо пропорцію і розв'яжемо її.

Те, що масова частка нітратної кислоти рівна 60 % означає, що

у 100 г розчину міститься 60 г HNO3, тоді

у 137 г розчину буде міститися х г HNO3.

100 г / 137 г = 60 г / х г,

100 г • х г = 137 г • 60 г

х = 137 г • 60 г / 100 г = 82,2 г.

Знаходимо масу води.

m(води)=V(води)•ρ(води)=200 мл • 1 г/мл = 200 г.

Бачимо, що для води маса співпадає з об'ємом, тому ця дія не є обов'язковою.

Знаходимо масу нового розчину.

mн(розчину)=m(розчину)+m(води)= 137 г + 200 г = 337 г

Визначаємо масу речовини, що міститься у 100 г розчину, тобто, масову частку нітратної кислоти. Для цього складаємо пропорціїю і розв'язуємо її.

у 337 г розчину міститься 82,2 г HNO3, тоді

у 100 г розчину буде міститися х г HNO3.

337 г / 100 г = 82,2 г / х г,

тому х г • 337 г = 82,2 г • 100 г,

х = (82,2 г • 100 г) : 337 г = 24 г, тому

ωн(HNO3)= 24%

Відповідь: ωн(HNO3)=0,24% або 0,24.

ПРИМЕРЫ:

Реакция нейтрализации может происходить между сильными и слабыми кислотами и щелочами. Рассмотрим два типа реакций:

необратимые реакции – образованная соль не распадается на составляющие вещества – кислоту и щёлочь (протекают в одну сторону);

обратимые реакции – образованные соединения распадаться на изначальные вещества и вновь взаимодействовать (протекают в обе стороны).

Примером первого вида реакций является взаимодействие сильной кислоты с сильным основанием:

H2SO4 + 2KOH → K2SO4 + 2H2O;

HNO3 + KOH → KNO3 + H2O.

Обратимые реакции протекают при нейтрализации слабой кислоты сильным основанием, а также слабого основания слабой кислотой:

H2SO3 + 2NaOH ↔ Na2SO3 + 2H2O;

Fe(OH)3 + H3PO4 ↔ FePO4 + 3H2O.

Слабые нерастворимые или слаборастворимые основания (Fe(OH)3, Fe(OH)2, Mg(OH)2, Zn(OH)2) также нейтрализуются сильной кислотой. Например, гидроокись меди не растворяется в воде, но при взаимодействии с азотной кислотой образует соль (нитрат меди) и воду:

Cu(OH)2 + 2HNO3 ↔ Cu(NO3)2 + 2H2O.