Какие причины ослабления власти императора в священной Римской империи?

Відповідь:

Пояснення:

Римські та слов'янські релігійні вірування мають значні відмінності і не можна їх повністю ототожнювати. По-перше, римляни практикували політеїстичну релігію, в якій було багато божеств, а слов'яни мали свою систему вірувань, відому як слов'янський язичництво, що також мало своїх богів і богинь, але меншу кількість. По-друге, римська релігія була більш централізованою і офіційною, з впливом римської держави, тоді як слов'янське язичництво було більш децентралізованим і місцевим, з різноманіттям регіональних варіацій. Крім того, римляни мали розвинуту міфологію, зі створенням багатьох міфів та легенд про богів, під час коли слов'яни мали більш оральну традицію передачі знань та міфології. Нарешті, римська релігія була сильно вплинута грецькою міфологією, тоді як слов'янське язичництво мало свої унікальні аспекти, пов'язані з природними явищами та обрядовістю. Враховуючи ці різниці, можна зробити висновок, що римські та слов'янські релігійні вірування не можна повністю ототожнювати, оскільки вони мають відмінну міфологію, структуру та вплив.

Відповідь:деятельности архивов Республики Казахстан, направленной на выявление, изучение и популяризацию историко-документального наследия Казахстана, и роли данного направления историко-культурной деятельности в развитии международного культурного сотрудничества Казахстана с Россией и другими государствами Евразии. Авторская гипотеза состоит в том, что общность исторического опыта в области архивного дела и сходство современных задач историко-культурной политики стран СНГ, включая Россию и Казахстан, явились базисом для участия архивов в развитии евразийской интеграции и сотрудничества в сфере науки и культуры. В Республике Казахстан этот процесс на протяжении периода 1998 – 2021 гг. получил существенные дополнительные стимулы. Принятие в 1998 г. Закона о Национальном архивном фонде Республики Казахстан можно рассматривать как начало масштабного проекта выявления, публикации и популяризации архивного наследия Казахстана, причем эта работа изначально велась как в казахстанских архивах, так и за рубежом – в России, Узбекистане, Великобритании, Франции, Турции и других странах Большой Евразии. Президент Республики Казахстан Нурсултан Назарбаев в серии статей и выступлений 2000-х гг. сформулировал идею обращения к истории как главному источнику формирования национальной идеи современного Казахстана, включая утверждение всемирного историко-культурного значения концепта Великой Степи – колыбели казахского народа. Одну из центральных задач в реализации данной стратегии стала работа по собиранию и продвижению в международном научно-информационном пространстве документов, связанных с историей Казахстана. В 2018 г. Н. Назарбаев выступил с инициативой «Архив – 2025», которая дополнительно подтверждала роль эвристической и археографической деятельности архивов и ставила задачу создания максимально полной оцифровки архивного наследия Казахстана. В статье представлен обзор основных направлений работы казахстанских архивов в 1998 – 2021 гг. – археографические экспедиции за рубежом, подготовка сборников документов и научных исследований по истории народов, общественной жизни и государственности Казахстана XVIII – XX вв., оцифровка архивного фонда Республики Казахстан, проведение международных научных конференций и семинаров. Выявленные авторами факты показывают, что архивное наследие Казахстана является сферой плодотворного сотрудничества ученых-гуманитариев стран Евразии, стимулом интеграционных процессов в науке и культуре на постсоветском пространстве.

Пояснення: