Заполните таблицу внутренняя политика екатерины 2 факторы, определяющие либеральные стороны внешней политики екатерины 2 факторы, определяющие респрессивное начало внутренней политики екатерины 2

В России в XVIII — начале XX века единицей административного деления и местного управления являлась губерния. Первые восемь губерний были образованы Указом Петра I от 18 декабря 1708 года. Постепенно число губерний увеличивалось. В 1719 году губернии были разделены на провинции.

В связи с проведением Екатериной II в 1775 году Губернской реформы вся страна была разделена на наместничества. 2–3 наместничества объединялись под руководством генерал-губернатора (наместника).

Генерал-губернатор — высшая должность местной администрации в России. Назначались генерал-губернаторы по непосредственному усмотрению и личному доверию императора. Они обладали обширными полномочиями в военном и гражданском управлениях, осуществляли высший надзор за деятельностью всех учреждений во вверенном крае. Во главе каждого наместничества стоял правитель (губернатор).

губернаторам в управлении губерниями и замещали их в случае отсутствия вице-губернаторы Третьим должностным лицом в губернии с рубежа 70–80-х годов XVIII века были губернские предводители дворянства, представители дворянского самоуправления, которые избирались на 3-летний срок и утверждались императором по представлению министерства внутренних дел. Роль этих должностных лиц постоянно возрастала, и в конце XIX века они фактически стали вторыми лицами в губерниях.

Вологодское наместничество, состоящее из областей Вологодской, Великоустюжской и Архангельской было учреждено 25 января 1780 года. В 1784 году Архангельская область была выделена в самостоятельное наместничество.

В 1796 году Павел I ликвидировал наместничества, и все губернаторы стали подчиняться непосредственно императору и Сенату. В соответствии с Указом Сената Российской Империи «Об учреждении Вологодской губернии» от 31 декабря 1796 года и 27 ноября 1803 года Вологодская и Великоустюжская области были преобразованы в Вологодскую губернию.

Среди высших должностных лиц Вологодской губернии было немало интересных личностей. Подробная информация о государственных деятелях края размещена в разделе «Известные вологжане».

Загадковим людиною залишився для нащадків Христофор Колумб. Фото, природно, не винайшли ще. Але залишилися портрети. На них ми бачимо людину з мудрим поглядом і, здавалося б, далекого від будь-якого авантюризму. Вся особистість і повна хвилювань доля Христофора Колумба неоднозначні, туманні, про це можна написати роман-епопею, і навіть там не вмістив всі перипетії його життєвого шляху.

За однією з безлічі версій, він народився на острові Корсика в 1451 році. На цю тему досі тривають запеклі вчені суперечки: шість міст Італії та Іспанії клянуться, що саме там батьківщина Колумба.

Вся його життя - легенда. Ясно одне - жив він у Лісабоні, а перед цим багато ходив на кораблях по Середземному морю. Звідти, з Португалії, і почалися найголовніші подорожі Колумба, яких ще не зробили самі великі мореплавці світуУ 1492 він ступив на острів Куба. Там Колумб знайшов один з найкультурніших народів Латинської Америки, який побудував величезні будівлі, ваявшій красиві статуї, що вирощував вже знайомий Європі бавовна і зовсім невідомі картопля і тютюн, які потім завоювали весь світ. До сих пір на цьому острові день народження Христофора Колумба - національне свято.

Першопроходець тропічної смуги Атлантики, першим проник в Карибське море, який відкрив Південну Америку і перешийки Центральної, який завдав на карти Багамський архіпелаг, Малі та Великі Антильські острови, острови Карибського моря, острів Тринідад, - це все Христофор Колумб. Фото же виявляє красивого чоловіка, спокійно дивиться з портрета, без найменшого сліду хвилювань на обличчі.

Нехай європейці стверджують, що в Північну Америку до Колумба шлях був второваною вікінгами з Ісландії з одинадцятого століття. У Середньовіччі йти морем через океан і в десятий раз - неймовірно важко і небезпечно. І в будь-якому випадку, занадто багато земель на двох американських континентах, які до Колумба не відчинив ніхто.

Фернанд Магеллан був народжений в 1480 році на північній Португалії і в десятирічному віці осиротів. У пошуках шматка хліба влаштувався в королівський суд - розсильним. А в море він вийшов вперше в двадвать п`ять, хоча море обожнював з дитинства. Магеллану недаремно снилися великі мореплавці і їх відкриття. Йому вдалося потрапити в команду Ф. де Алмейда, який вперше рушив кораблі під прапором Іспанії на Схід.

Магеллан виявився дуже здібним учнем, швидко освоїв морська справа у всіх професіях. Залишившись в Індії, поживши в Мозамбіку, він, нарешті, став капітаном. Можна було повертатися на батьківщину.

П`ять років він переконував португальського владику у всіх вигодах східних експедицій, але справа на лад не йшла, і в 1517 році Магеллан вступив на службу до короля Карла, поки що першому та іспанської, але в майбутньому - імператору Римської імперії.

Семен Дежньов - арктичний мореплавець, козачий отаман, мандрівник і першовідкривач багатьох географічних об`єктів, народився в ї сім`ї, на Пінеге, в 1605 році. Козацьку службу розпочав рядовим в Тобольську, потім його перевели в Єнісейськ, а ще пізніше - в Якутії. Усюди він освоював нові землі, річки, навіть перетнув Східно-Сибірське море на саморобному коче від гирла Индигирки до Алазеи. Звідти вже з товаришами на двох саморобних судах висунувся на Схід.

У дельті Колими піднялися вгору по річці і заснували місто Среднеколимськ. Через кілька років експедиція на схід продовжилася - до Берингову протоці, який ще близько вісімдесяти років не буде Беринговим: Дежнев пройшов протоку першим. Найбільш східна точка материка - мис, названий на честь першовідкривача Дежньова. Крім того, острів, бухта, півострів і село носять його ім`я. В центрі міста Великого Устюга у Вологодській області йому встановлено пам`ятник. Надійний була людина. Чесний і працьовитий. Витривалий. Сильний. Воював. З тринадцяти поранень - три важких. Але завжди і в усьому прагнув до миру.