Сообщение на тему значение лёгкой промышленности в жизни людей

АТЛАНТИ́ЧЕСКИЙ ОКЕА́Н (лат. назв. Mare Atlanticum, греч. ’Ατλαντίς – обозначало между Гибралтарским прол. и Канарскими о-вами, весь океан назывался Oceanus Occidentalis – Западный ок.), второй по величине океан на Земле (после Тихого ок.), часть Мирового ок. Совр. назв. впервые появилось в 1507 на карте лотарингского картографа М. Вальдземюллера.

На севере граница А. о. с бассейном Северного Ледовитого ок. проходит по вост. входу Гудзонова прол., далее через Девисов прол. и по побережью о. Гренландия до мыса Брустер, через Датский прол. до мыса Рёйдинупюр на о. Исландия, по его побережью до мыса Герпир (Терпир), затем к Фарерским о-вам, далее к Шетландским о-вам и по 61° с. ш. до побережья Скандинавского п-ова. На востоке А. о. ограничен берегами Европы и Африки, на западе – берегами Сев. Америки и Юж. Америки. Границу А. о. с Индийским ок. проводят по линии, проходящей от мыса Игольный по меридиану 20° в. д. до побережья Антарктиды. Границу с Тихим ок. проводят от мыса Горн по меридиану 68°04′ з. д. или по кратчайшему расстоянию от Юж. Америки до Антарктического п-ова через прол. Дрейка, от о. Осте до мыса Штернек. Юж. часть А. о. иногда называют Атлантическим сектором Южного ок., проводя границу по зоне субантарктич. конвергенции (приблизительно по 40° ю. ш.). В некоторых работах предлагается деление А. о. на Сев. и Юж. Атлантический океаны, но более принято рассматривать его как единый океан. А. о. – самый биологически продуктивный из океанов. В нём расположены наиболее протяжённый подводный океанич. хребет – Срединно-Атлантический хребет; единственное море, не имеющее твёрдых берегов, ограниченное течениями, – Саргассово море; зал. Фанди с самой высокой приливной волной; к бассейну А. о. относится Чёрное море с уникальным сероводородным слоем.

Ґрунтоутворення починається з моменту поселення живих організмів на скельних породах або продуктах їхнього вивітрювання. Для їх розвитку, у свою чергу, потрібна деяка кількість вологи і елементів живлення в доступній формі. Те й інше з'являється в породі в результаті її фізичного і хімічного вивітрювання. Процес перетворення породи в ґрунт безперервний, він залежить від взаємодії материнської породи з живими організмами і протікає в такий б. При поселенні рослин відбувається переміщення елементів живлення з товщі породи і нагромадження їх у її верхній частині. Ці процеси здійснюються під впливом кореневої системи рослин, яка проникає вглиб породи, поглинає розсіяні в ній фосфор, калій, кальцій та інші елементи живлення, перекачує їх нагору в зону максимального поширення коренів і в надземну частину. Після відмирання рослини розкладаються мікроорганізмами, а елементи, що перебували в них, переходять у вільний  стан.

Объяснение: