Георгий работает неофициально по часам, и его зарплата высчитывается по следующей формуле: Он хочет понять, сколько часов нужно отработать, чтобы хватило на погашение кредита и еду. Напишите программу, которая запрашивает у пользователя три числа: количество отработанных часов, остаток по кредиту и количество денег на еду. После этого рассчитывается зарплата по формуле, и если зарплата больше либо равна денежной сумме, которая требуется на кредит и еду, то выводится сообщение: «Часов хватает. Можно отдохнуть», в противном случае: «Часов не хватает. Придётся работать!».

Податки у тому чи іншому вигляді існують зі стародавніх часів (наприклад, у Давньому Єгипті та Римській імперії вони вже були), тому часто сприймаються як майже невід’ємний аспект людської цивілізації. Не дивно, що питання про їх призначення стягнення, розмір та вплив викликають гарячі дискусії. Зараз, коли розвиток технологій призводить до постійних змін у суспільстві — це особливо актуально.

Якщо у давні часи податки найчастіше витрачалися на ведення воєн, то зараз держава збирає податки не лише для виконання безпекової функції, але й на надання широкого переліку суспільних благ та послуг (включно з правоохоронними органами, громадською інфраструктурою, освітою та охороною здоров’я).

Попри те, що поняття оподаткування з’явилося досить давно, податки в сучасному розумінні виникли близько 200 років, тому вперше податок на доходи запровадила Велика Британія 1799 року. США запровадили податок на доходи фізичних осіб 1861 року. На початку XX століття у найбільших промислових економіках світу податкові надходження становили менше 10 % ВВП, сьогодні цей показник у деяких розвинених країнах сягає понад 40 % ВВП. Великі відмінності в обсягах оподаткування та «розмірах держави» у світі можна пояснити різними уподобаннями та потребами суспільства в наданні йому державою благ та послуг з урахуванням існуючих обмежень. У багатьох європейських країнах громадяни сплачують відносно високі податки натомість отримуючи багато суспільних благ і послуг, недоступних у країнах з низькими податками. З іншого боку, є уряди неспроможні збирати достатню кількість податків для фінансування суспільних благ, необхідних суспільству.

Рисунок 1. Податкові надходження відносно ВВП на душу населення, 2017

Щоб мати можливість порівнювати країни, ВВП на душу населення було скориговано відповідно до цін у різних країнах та вказано у міжнародних доларах

Відмінності між державами у податках та надходженнях від них залежать від цілей уряду та його здатності ефективно збирати податки. Згідно з дослідженням МВФ, країни з нижчим рівнем корупції отримували в середньому на 4 % ВВП більше податкових надходжень, ніж країни з вищим рівнем корупції.

Яким має бути оптимальне оподаткування?

Існує багато теоретичних досліджень про те, як отримувати від податків оптимальні результати. Теорія оптимального оподаткування розв’язує задачу максимізації суспільного добробуту з урахуванням ряду обмежень (економічних, політичних, інформаційних тощо). Однак теорія не завжди допомагає в розробці конкретної системи оподаткування, яку можна було б реалізувати на практиці. Наприклад, найменше викривлює ринки та є «найзручнішим» з точки зору адміністрування фіксований податок. Це визначена сума податку, яку сплачують усі. Проте фіксований податок не розрізняє багатих та бідних і тому вважається несправедливим. У реальному житті різні люди мають різну платоспроможність. Окрім того, в межах суспільства існують різні погляди на те, які блага та послуги держава повинна надавати громадянам та скільки податків вона має збирати. Тому максимізація доходів — не єдина характеристика гарної податкової системи.

Объяснение:

Банк «Империал»
«Империал» запомнился россиянам масштабной и креативной рекламной кампанией. Ролики, снятые Тимуром Бекмамбетовым, крутились по телевидению в прайм-таймовых рекламных блоках. Их слоганы растащили на цитаты, ставшие мемами 90-х.

В 1993 году «Империал» получил лицензию Центробанка на проведение операций в рублях и в валюте. Банк вел активную коммерческую деятельность и даже участвовал в урегулировании советских долгов. Тогда в число акционеров банка входили «Газпром» и «Лукойл», а уже в 1995 году «Империал» стал первым эмитентом карт платежной системы VISA в России.

«Империал» стремительно разрастался и открывал филиалы по стране. К 1997 году он имел капитал почти в 1,5 триллиона рублей, из которых 5,9 миллиардов — деньги вкладчиков.

Первая неудача постигла «Империал» во время кризиса 1998 года. Тогда значительные убытки понес весь банковский сектор, но отзыв лицензии у такого гиганта как «Империал» шокировал как простых вкладчиков, так и финансовых экспертов. В июле 1999 года суд вынес неожиданное решение в пользу «Империала» — запретил ЦБ отзывать лицензию. Последующие 5 лет «Империал» пытался удержаться на плаву, но в январе 2004 лицензию отозвали окончательно и бесповоротно — не ни «звезда Суворову Александру Васильевичу», ни точный до секунды Цезарь.