Чи можна пожертвувати правами однієї людини за ради багатьох

Морфологические и синтаксические свойства Править

падеж ед. ч. мн. ч.

Им. безкори́сливість безкори́сливості

Р. безкори́сливості безкори́сливостей

Д. безкори́сливості безкори́сливостям

В. безкори́сливість безкори́сливості

Тв. безкори́сливістю безкори́сливостями

М. безкори́сливості безкори́сливостях

Зв. безкори́сливосте* безкори́сливості*

безкори́сливість

Существительное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение (тип склонения 8*a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: --.

Произношение Править

Семантические свойства Править

Значение Править

свойство по значению прилагательного безкорисливий; бескорыстность, бескорыстие ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы Править

Антонимы Править

Гиперонимы Править

Гипонимы Править

Родственные слова Править

Ближайшее родство

существительные: користь

прилагательные: безкорисливий

Этимология Править

Происходит от прил. безкорисливий, далее из без- + користь, далее из праслав. *koristь, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. користь (греч. τὰ σκῦλα), укр. кори́сть «польза, выгода, прибыль», користа́ти з чого́ «пользоваться»; сербохорв. ко̏ри̑ст, словенск. korȋst, чешск. kořist «добыча, трофеи», словацк. kоrisť, польск. korzyść «выгода, добыча», korzystać «извлекать пользу». Первонач. знач., по-видимому, «добыча»; ср. русск.-церк.-слав. користолюбивъ. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания Править

Библиография Править

Узнать больше Для улучшения этой статьи желательно:

Добавить описание морфемного состава с {{морфо}}

Добавить транскрипцию в секцию «Произношение» с {{transcriptions}}

Добавить пример словоупотребления для значения с {{пример}}

Добавить синонимы в секцию «Семантические свойства»

Добавить гиперонимы в секцию «Семантические свойства»

Ноги людини і тварин, ведучі колеса автомобіля і тепловоза при русі відштовхуються від землі, гребний гвинт пароплава — від води, птах і гвинт літака під час польоту — від повітря. У всіх таких випадках. відштовхуюче і відштовхуване тіла починають рухатися в протилежних напрямах. Людина стрибає з човна на берег /мал. 72/. Людина став на край. човна і відштовхується від нього, тобто штовхає йогоМи з досвіду знаємо, що коли яке-небудь тіло перебуває в спокої, то саме воно, без ніякої причини, не почне рухатись.

Покладена на стіл книжка лежить на місці, поки хто-небудь не перекладе її на інше місце. Поїзд стоїть на місці доти, поки тепловоз його не потягне. Куля, вкладена в рушницю, не виле-тить доти, поки її не виштовхнуть порохові гази.

У всіх випадках, для того, щоб вивести тіло з стану спокою, на нього повинне подіяти яке-небудь інше тіло, або, як кажуть, на тіло повинна подіяти сила.

Часто доводиться ігати, як рухається велосипедист, не працюючи педалями. До-сить довго рухається автомобіль після вимкнення двигуна. Куля, виштовхнута з рушниці поро-ховими газами, продовжує рух і поза рушницею, де на неї вже не діють порохові гази.

Однак зрештою всі згадані тіла з часом зупиняються. Чому? Щоб відповісти на це запи-тання, виконаємо дослід.

Установимо похило на столі дошку. На невеликій відстані від кінця дошки насиплемо ку-пку піску. На похилу дошку ставимо візок. Візок скочуючись, потрапляє у пісок і швидко зупи-няється /мал. 65а/. Вирівнявши пісок, знову пускаємо візок по дошці з попередньої висоти. Те-пер візок проходять більшу відстань по столу /мал. 65б/. Якщо ж зовсім прибрати пісок з шляху візка, то до зупинки він пройде ще більшу відстань /мал. 65в/.

Отже, чим менша дія іншого тіла на візок, тим довше зберігається його рух, тим цей рух ближчий до рівномірного.

Прикладом руху тіл при наявності дуже малого опору може бути рух штучних супутників Землі. Верхні розріджені шари атмосфери чинять незначний опір їх рухові, тому супутники можуть обертатись навколо Землі тривалий час.

Якби перешкод рухові зовсім не було, то будь-яке тіло, приведене в рух, продовжувало б рухатися як завгодно довго.

показують, що тіло, яке рухається прямолінійно, саме по собі не може змінити і напрям свого руху. Велосипедист, повертаючи руль, змінює напрям руху коліс вело-сипеда.

Отже, тіло, яке перебуває в спокої, само собою /без дії на нього інших тіл/ не може почати рухатися, а рухоме тіло само собою не може ні зупинитися, ні змінити напряму свого руху.

Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійного рівномірного руху називається інерцією тіла.

(Інерція — латинське слово, означає «нерухомість »).

Автомобіль з вимкненим двигуном зберігав би швидкість свого руху. Але на нього діє си-ла тертя, тому швидкість його зменшується і він поступово зупиняється. Шлях, що його прохо-дять автомобіль після вимкнення двигуна до повної зупинки, називається гальмівним шляхом. Наприклад, автомобіль «Таврія», що рухається по асфальтовому шосе зі швидкістю 50 км/год, після вимкнення двигуна пройде до повної зупинки 355 м. Ця відстань і буде гальмівним шля-хом. Якщо навіть загальмувати колеса автомобіля, то все-таки деякий час він буде рухатися, ковзаючи колесами по дорозі.

Переходити дорогу перед рухомим транспортом дуже небезпечно, бо жодну машину не можна вмить зупинити.

У розглядуваних прикладах: ми часто вживали слово сила тертя, сила опору повітря, сила тяжіння. Отже, причиною зміни швидкості тіл є дія інших тіл.

Сила — причина зміни швидкості тіла.

Пасажир у машині, вагоні, човні при кожному сповільненні руху нахиляється вперед, при кожному прискоренні руху відхиляється назад, при кожному повороті відхиляється до зовніш-нього боку кривизни шляху.

Предмети, що їх викидають з літака, вагона, спершу летять за нами, але під впливом сили тяжіння відхиляються від прямолінійног