Оправданы ли были действия московских князей в борьбе за русь? сочинение 6 класс,

Объяснение:

Усе, що ми маємо в житті, - це дар Божий, талант. Але, мабуть, найбільший дар, яким володіємо ми, вірую­чі люди, - це наша Богом дарована християнська віра. І ті, хто має цей талант, зобов'язані примножувати його для слави Божої та іння.

Ми носимо звання християн. Це звання дає особливі, надзвичайні можливості й переваги. Християнин - член Святої Церкви. Йому відкрито доступ до її священнодій і таїнств. Християни завжди перебувають під покровом сильних і благодатних молитов Церкви. Християни - ді­ти Бога Отця, члени Бога Сина, храми Бога Духа Свято­го. Всі дари Божественної благодаті, «все потрібне для життя і благочестя»  готове вилитися на нас. Нам обіцяно на Небі вічне блаженство в найтіснішому єднанні з Богом. Маючи настільки високі права й перева­ги, ми повинні пам'ятати про ту величезну відповідаль­ність, що накладає на нас звання християнина. Ми зобов'язані бути християнами не тільки за йменням, але й по суті. Це звання кожен повинен виправдати своїм життям, щоб у визначений час дати відповідь Подателю всіх благ - Богові.

Бути християнином у житті дуже відповідально й важко. Бути справжнім християнином - це значить насамперед розпинати себе разом із Христом усе своє життя в справах, словах і думках. Ми не можемо сказати, що нині немає гідних і праведних християн. Багато лю­дей достойно і доброчесно йдуть своїм християнським

шляхом і свято несуть життєвий хрест. Якби не бу­ло нині справжніх християн, не міг би існува­ти світ. Благодать Божа має величезну силу, і її дія не припиняється серед вірних рабів Божих, які свідчать світові про Бога та євангельську правду. Але є такі християни, які тільки називаються так або вважають християнством дотримання деяких обрядів, не піклую­ться про чистоту своєї душі й легко піддаються гріхов­ним звичкам.

Є чимало таких християн, які, помічаючи в собі деякі добрі природні властивості, наприклад, м'якість серця, простоту, працьовитість і т. д., обманюють самих себе, не думають про свій внутрішній стан, не борються зі своїми гріховними помислами і бажаннями. Під час земного життя фарисеї дуже ревно виконували зовнішні вимоги Закону Божого, даного через Мойсея, проте Господь називав їх гробами розмальованими, пов­ними всередині різної нечистоти. Часто й ми стаємо схожими на ці поваплені гроби та заслуговує­мо на осуд.

Щоб бути справжнім християнином, потрібен життє­вий труд і подвиг, необхідно постійно зазирати у влас­ну душу і серце, мати постійний самоконтроль. «Я співрозп'явся Христові, й уже не я живу, а живе у мені Христос», - говорив про себе святий апостол Павло . Тобто разом з Христом розп'явся, по­мер для гріха, викоренив у собі все нечисте й гріховне. Тепер не я живу, але живе в мені Христос - тепер я мис­лю, відчуваю, бажаю і дію не інакше, як за прикладом Христа, Його вченням та до Його благодаті. Співрозп'ястися Христу - це значить досягти свободи повної і досконалої, коли над нами не буде панувати ні диявол, ні наша власна зла воля.

Щоб бути гідними звання християнина, ми повинні, як апостол Павло, вмирати для всього гріховного й жити для всього святого. Все потрібно робити не інакше, як з любов'ю до Господа. Знак любові має бути на всіх справах наших. «І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені з того ніякої користі» .

Будемо молитися, трудитися, вірити, сподіватися і найголовніше - любити. Будемо примножувати Богом дані таланти, щоб, коли прийде Господь і вимагатиме звіту, ми могли сказати: «Господарю! П'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них» ), і почути: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в ра­дість господаря твого»

1. Рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли 14-річного віку.

2. Велосипед повинен мати справні гальма, звуковий сигнал, бути обладнаним світловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.

3. Велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає — по крайній правій смузі проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю), не заважаючи пішоходам. Виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).

4. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти мають поступитися дорогою іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

5. Для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути розділені на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією 80–100 м між групами. Велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.