На які групи можна поділити контурні пера в залежності від виконуване я функцій

Одноклітинні тварини мають лише одну клітину, яка віконує всі функції, а кишковопорожнинні тварини мають багато клітин, бо це багатоклітинні організми. у кишковопрожнинних є 2 шари: ектодерма та ентодерма, у той час, коли в одноклітинних цих шарів немає. це можна пояснити відсутністю в них багатьох клітин, адже в ектодермі містяться жалкі, нервові та шкірно-мускульні клітини, а в ентодермі - статеві, травні й залозисті. а в ентодермі та ектодермі є проміжні клітини, які можуть перетворюватися на будь-який вид клітин. в цьому і полягає найголовніша відмінність будови одноклітинних та кишковопорожнинних тварин. та є і східності: інфузорія-туфелька (одноклітинна тварина) - гетеротроф і розмножується нестатевим і статевим шляхами. а гідра (представник кишковопрожнинних тварин) - теж гетеротроф і розмножується статевим і нестатевим способами. але інфузорія - нестатевим, тобто, поділом навпіл,  а гідра - нестатевим, тобто, брунькуванням.

"теплая" одежда сама по себе ничего не согревает. можно проделать несложный опыт со льдом. - два куска льда при одинаковой температуре, скажем, -10°с. один кладут в теплое помещение, второй кладут рядом, но предварительно завернув его в зимнюю куртку. если завернуть лед достаточно тщательно, то первый кусок успеет растаять, а второй даже и не начнет. таким образом, теплая одежда сохраняет температуру тела, помещенного внутрь от воздействия температуры окружающей среды, - горячей или холодной. если температура окружающего воздуха больше 37°с (а в средней азии летом не редкость и +50 на солнце), то теплая одежда работает, как термостат и оберегает человека, надевшего ее от теплового удара. только в этом случае ее с полным правом можно назвать "холодной"