Г.Ібсена за керувати Норвезьким театром бо

"Мова – далеко не тільки “засіб спілкування”, тобто передачі “вже готових думок”, як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути народження тих думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”."

Оксана Забужко

* * *

"Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші."

Евлія Челебі

* * *

"Найбiльше i найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування."

Панас Мирний

* * *

"Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови..."

Максим Рильський

* * *

"Мова - це не просто б спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу."

Олесь Гончар

* * *

"Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови."

Павло Мовчан

* * *

"Рiдна мова на чужинi

Ще милiшою стає."

Павло Грабовський

* * *

"Мова - це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною."

Кiндрат Крапива

* * *

"А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди."

Тарас Шевченко. "Передмова до нeздiйсненного видання "Кобзаря"

можешь выписать сколько тебе надо

944     ЧАРОЎНЫ ЛЕС

Iду па лесе, цуд вакол чароўны,

I радуе, як песня, кожны крок,

У сэрцы стук з'яўляецца няроўны,

Як малады вiтае саснячок.

Што нi сасонка – i краса, i дзiва,

Галлё рукамi трэба рассуваць,

Хаця яно змыкаецца iмклiва,

Ды можна грыб чарговы адшукаць.

Калi знянацку стрэнецца балота,

Заззяе журавiнны зоркапад,

Глядзець на зоркi яркiя ахвота,

Iх ў аксамiце з моху вельмi шмат.

I рэчка, дзе сцюдзёная вадзiца,

Бяжыць праз лес i весела журчыць,

Лес для душы – цудоўная крынiца,

Бясконца можа радасцi дарыць.

Чароўны лес – бяздонная скарбнiца,

Якая дасць i ягад, i грыбоў,

Душой да шчасця можна прытулiцца,

Таму к сабе лес клiча палка зноў.

Стварыла лес Вялiкая Прырода,

Удосталь каб яго дары набыць,

Як з'явiцца цудоўная нагода,

Душою ў лесе можна адпачыць.

20.07.1995